у моїй маленькій хатині

у моїй маленькій хатині розбитій на зони багуа

багато дерева льону і трав

чорні слова на біло-сірих тілах паперів зігрівають мою хатину від вітрів і дощів

велике скло єдиного вікна рано зранку впускає сонце і пізно ввечері випускає місяць

мапи на стінах показують шляхи жар-птиць і підземних риб

дзвіночки над входами-виходами нарізають з повітря хвилі вітру

сушені квіти шурхотять мені на вухо історію степів садів і рук що їх зрізали

ікони зусібіч усміхаються мені очима відкривають двері потойбіч

одна з них є ключ а друга є двері

одна з них є око а інша плащ що зігріє у холод

вода у пляшці із дзеркалами розширює простір довкола

солом’яне ліжко відпускає мене щоранку

немає дверей немає вікон немає стін немає стель

моя хатина стоїть під небом її запалює світанок

щоразу коли він приходить до мене

а ще є хліб

в моїй хатині завжди багато хліба

бо в його тілі мені вчувається спів

щоранку я ламаю його пальцями

і знаходжу послання чийогось серця

у солі у поті у розмеленому борошні

у крові землі

а ще буває сир

м’якість його тіла наповнює тебе зсередини

цей сир плавнішає в тобі округлює обриси твого тіла

і ти поступово вагітнієш цим сиром і іншими

у кульках повітряних що пролітають над моєю головою

коли білявий хлопчик носить на ниточці океани і землі

я бачу щемливу історію і називаю хлопчину маленьким принцом

і кажу йому що його кулька поступово здувається

а він відповідає упевнено: ні це просто я зростаю

але насправді ніхто не відає

що у хатині на березі тверді небесної

я зберігаю багато вікон і багато дверей

купу сходів драбин та інших засобів

аби можна було спокійно відійти при потребі

камінці зібрані з різних куточків зовнішнього світу

бережуть для моєї пам’яті тепло тих хто їх торкався руками

і старі фотокартки потріскують розмитими лініями точно як вогонь у каміні

у моїй хатині можна спокійно прожити ціле життя і ще вічність

але я точно знаю що маю її покинути

колись кудись відійти і все полишити

для тих хто прийде вже по мені

і мені не буде шкода лишати свої скарби

бо знаю що десь далеко невідома дівчина з дитиною

молиться за мене Матері Божій і просить для мене милости

амінь

27.07.06

10:44