\"\"\"\"\"
pasichnyk1, 15.09.2006 року
Обійми мене, дівчинко, хай я забуду про втому,
Начаровану книгами й розпачу згустком солоним,
Хай на мить стихне музика, зіграна кимсь із відомих
І не буде нічого, крім світла твоєї руки.
Ця миттєвість, якою я житиму довго опісля,
загортаючи сутінки нетлями спогадів прісних,
Залишаючи тіні на дзеркалі або на кріслі,
Не віщує ні спокою, ні повертання ріки.
Ти відчуєш це, дівчинко, крила зірвуться угору,
Обірвавши всі жилки, неначе останню опору.
На брунатному серці дві смужки -- жалю і покори,
Тільки що я зумію, коли поміж нами віки?
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 0 |
2006-09-18 15:23:17
№1. [ :) ]Цікаво, але щось не звучить. Таке враження, що вірш - фантазія щодо якоїсь картини?