На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

адвокат диявола практикує

Андрій Мирохович, 25.03.2013 року
Рецензія на твір «Про матюки. Моралізаторство» автора



пригадав собі так припадково події десятирічної давности, і як на волання мітингуючих «ківалов – підрахуй» якась гречна пані скрушно хитала головою «какоє оні всьо-таки некультурнає бидло» - моралізаторство звикло виглядає кумедним в силу якраз цієї безнадійної глухоти і самозахопленого засліплення до голосу та образу Иншого.

як відомо, в кожному жарті є доля жарту. наскільки значна ця доля залежить від такої речі, походження її невідоме, як почуття гумору – ну, звісно що. так воно і з моралізаторськими потугами – інколи цікаво, інколи весело – але якщо сприймати їх не як жарт, то що ми одержимо в сухому залишку? а таку очевидність «матюкатися це дуже погано, а хто каже інакше – хай пиздує нахуй». тут воно пригадалась мені Карпа з її «все виглядало хуйово, але хуй ми звикло сприймали позитивно» - можливо найжіночніша версія рефлексії над передчуттям. зрозуміло, що наш дописувач Поліщучка хуй сприймає в іншій тональності – ну, що ж, знову собі зацитую одного небезвідомого автора «справа смаку та досвіду».

але тема дійсно цікава – якщо відкинути ригористичну нав’язливість – коли обсценна лексика є доречною, а коли не конче. тут можу тільки он таке навести – ну, для затравки дискусії, мріється мені, що вона таки розвинеться. є у мене такий текст (вважаю, досить вдалий – це я так, без зайвої скромности) «б.п.» (http://publikator.org.ua/texts/show/10229/), і там в мене виникла заминка – ну, не закінчувався він мені, а хотілось йому тягтись, як нитка із розпореної шкарпетки – і того, щоб припинити цю волокнину і залишити образ яскравим, а не розмазати його соплями, закінчив рядком «я ж так і не навчився казати похуй» (до речі, за таку розвагу Ляшкевич викинув мене із ПМ на мороз, як кошенятко серливе – без права апеляції, це я так, до слова). і от яка вийшла штука – одні гарні автори (зовсім не пуристи, швидше навпаки) сказали, що воно зайве, бо яскраве слово «похуй» просто перекриває і затуляє собою весь текст, фактично змінює оптику, і робить весь текст надто нав’язливим , тоді як не менш гарні сказали, що зовсім навпаки – воно робить текст виразним і зрозумілим на рівні особистих досвідів, голоси, щсх, поділились фактично порівну. до чого це я веду – ну, звісно не до того, щоб нагадати вам, який я класний пацан і як гарно пишу – веду я до того, що вся ця обсценна лексика то меч обосічний, і користуватись треба нею дуже обережно і тільки тоді, коли усвідомлюєш, якого ефекту тобі багнеться – але це ж трюїзм, і, більше того, таке саме є з усіма стилістичними засобами без винятку – адже, всі знають, а хто не знає – той все одно підозрює, навіть найгарніша метафора вжита у невідповідний момент, чи у невідповідному місці тексту, чи ще щось із цього ж ряду, виглядає просто виблядково і підкреслює авторську неадекватність, або те, що він, бідолашко, просто не розуміє, що пише – ну, і не розуміє на чорта він пише взагалі, що сумно. ось, це такий аспект авторський.

а є ще аспект читача, і виглядає він мені якось так – читач, особливо, якщо він тільки починає цю небезпечну розвагу – читати тексти (я б взагалі на книгах ставив гриф, щось таке як на сигаретах – «Читання убиває» абощо), дуже часто хоче простого і зрозумілого, чогось такого, так би мовити – щоб душа як акордеон, розгорнулась і згорнулась. того він хоче більше всяких хуїв і пизд на сторінку тексту – позаяк, це чи не єдина сфера, з якою всі ознайомлені фактично однаково – навіть Поліщучка, але прагнучи більше цього всього, він, горопашний, добре знає (спасибі шкільництву), що то не добре і того перебуває у розпачі екзистенційному, і бачить щось таке, яке йому хочеться назвати нецензурною лексикою всюди, і головне – ні фіга воно йому неясно – нащо воно автор саме так ті слова постулював, отож виходить «я їм пишу що Іісус твій пастир, і він береже тебе постійно, йому що зима, що літо – один хуй, а вони бачать тільки хуй» - це в мене дуже вже приблизна цитата із Нашевсе. отож воно направду виходить, що читач бачить всякі штукі, які вважає нецензурщиною (до речі, як на мене чи не найбільш мудакувате слово) і , щсх, бачить їх там, де автор і не думав на них акцентувати – це воно в нас з одного боку, а з іншого боку – та якщо читач так затято читає це все – то , бля, це ж і є новий тренд – і виходить ситуаційка, що «ХУЙ як метод літератури» актуальности не втрачає. отака-во штука, все, як не дивно, має два боки – і, так само, як не дивно однакові, боки ці, в сенсі. а, якщо ви дочитали аж до сюди, то он вам анекдот, який припадково згадався мені: у Миколаївському порту (Миколаїв обласний, звісно, в районному, як я вже зауважував, лишень цемент, лтп, ну і населення, спрагле друкованого слова) найняли бригаду циган (політкоректно, звісно що, ромів, але по факту – таки циган), які повинні були пофарбувати корпус корабля, вочевидь, що за якусь визначену суму і термін. і по спливу цього терміну, приймальна комісія бачить, що корабель пофарбований тільки з одного боку. от, а на питальні погляди, гнівні філіппіки і простий корабелівський мат відповідь була проста і сповнена гідності «шановні, ми зробили точно як зазначено в договору. он, гляньте, хто грамотний, договір про фарбування корабля і далі ми, корабели з однієї сторони та цигани з другої сторони…»

Читати коментарі (25)
Рейтинг Оцінили Переглянули
3 В'ячеслав Шестопалов , . , Роман Миронов. 1161
( написати коментар )
анонім
2013-03-25 14:28:36

чувак, взагалі-то всім похуй

(відповісти)
Андрій Мирохович
2013-03-25 18:04:24

та мені, взагалі-то, теж

(відповісти)
Микола Нечета
2013-03-25 22:15:50

може краще все ж писати йух, бо діти ж читають. не те щоб вони не знали, але цілий Мирохович вживає слівце, то чому самому соромитись? чи потрібно подавати приклад отакий

(відповісти)
Андрій Мирохович
2013-03-25 22:24:04

не краще. нехай краще знають, що є хуй, аніж думатимуть, що дурнуватими евфемізмами можна когось обдурити - і так, це йух - воно просто несмак, а мені хотілось би, щоб діти, принаймні, мої, мали гарний смак, а не щось таке путиранськи-фальшиве

(відповісти)
Андрій Мирохович
2013-03-25 22:26:15

до речі, наскільки воно гарно - путиранськи - одруківки говорять дійсно цікаво

(відповісти)
Микола Нечета
2013-03-25 22:36:35

та ніхто ж не проти виховання ваших власних дітей, але ж то є анальна агресія коли те інші читатимуть. тут ніби публічна місцинка

(відповісти)
Андрій Мирохович
2013-03-25 22:46:17

якщо вже так гарно розумієте, що воно місцина публічна, то, заради бога, тримайтесь в межах інтелектуальної пристойности - инакше просто неподобство якесь, инколи те, що ви пишете в коментах непристойніше, аніж прилюдне випорожнення - інтелектуально, принаймні, на цьому ж рівні

(відповісти)
Микола Нечета
2013-03-25 22:48:10

чомусь це лише ваша думка. може вона якась особлива? :)

(відповісти)
Андрій Мирохович
2013-03-25 22:57:31

ну, звісно, що особлива - це ж моя думка. не розумію, що вас дивує.

(відповісти)
Микола Нечета
2013-03-25 23:13:50

оригінальну думку не кожен раз зустрінеш.

(відповісти)
slavchyk
2013-03-28 23:41:33

даруйте що втручаюсь, ну просто почутття гумору не дає спокою.

але зваших слів вийло

"щоб діти мали гарний смак, яух, а не щось таке..."

 

загалом просто погоджуюсь з Заратрустою, діти таки читають, і хай таки краще знають шо то таке, але бажано не вживати того при нагоді чи без такої наявної...

 

(відповісти)
Андрій Мирохович
2013-03-29 00:04:51

артикулюйте якось вирозуміліше, якщо ваша ласка - а то, чи то я недобре написав, чи то ви так кепськи відчитали.

а щодо дітей - література то взагалі не дитяча справа

(відповісти)
Катерина Ляшевська
2013-03-25 23:23:07

багато букв. в двох словах, плз, в чьом сіла, брат?

(відповісти)
Андрій Мирохович
2013-03-25 23:39:29

якщо багатобукв, то воно тобі хіба не похуй?

з.і. а в двох словах - ну, ти ж сама розумієш, хуй і пизда, звісно, що ж іще. а, ну і текст.

(відповісти)
Катерина Ляшевська
2013-03-26 00:07:17

цілком може бути.

дякую.

(відповісти)
.
2013-04-04 22:19:24

Чоловіче, я думаю ти й сам все зрозумів. На відміну від заратустр, ти заліз на ту гілку, звідки вже є запах плоду. І мені точно сподобалось, як ти міцно дер долонями стовбур, як закидував ноги, як напружував хай дещо показово, але все ж гарні м'язи... 

Так ось тобі точно зрозуміло, що питання циркулює лиш по прагненнях способу впливу на соціум. Але знай, що ключовим тут залишається розуміння. Тобто, те саме все, що і в першому реченні знову обмежується гедонізмами. Як і вся людська життєдіяльність, власне...

(відповісти)
Андрій Мирохович
2013-04-05 10:34:57

звісно, що мова тільки про впливи, про енкратичність, ну і про акратичність, куди ж без неї - приємно, що відчитали. щось про гедонізми не конче зрозуміло - мова йде про насолоду від мовлення чи про втіху від влади? тобто, що вам виглядає первинним?

(відповісти)
.
2013-04-05 12:31:43

Я думаю, усі насолоди мають спільний ґрунт, тому нам, саме як землериям основ, уже власне і не цікаві яруси лісу... Може, оминемо слово "влада" і зійдемось на "самоствердженні"? До якого так чи інакше усі планують. Просто справжій майстер йде до нього шляхом щирої насолоди від мистецтва (мовлення, малювання, ліплення), а самозванці розливу заратустри просто йдуть. Хоча я припускаю, що люди бувають різними і я описав просто їх більшість.

 

Вибачте за все. Ви гарний автор.   

(відповісти)
Андрій Мирохович
2013-04-05 15:16:47

що за недоречні гречності, даруйте за каламбур, навіщо ці перепросини, кожен артикулює, як вважає за доречне в контексті - врешті, це ще то питання - ти дискурс чи дискурс тебе обирає.

(відповісти)
Микола Нечета
2013-04-06 08:46:38

Все низьке і огидне має спільний грунт - інстинкти. А ось щодо інтелектуальних вишуканих насолод погодитись не можу. Тут не всі землериї на щастя, дехто і в небо дивиться де панує імператив Канта про нравствєнний закон. У тому і справа, що самостверджуємось ми різними шляхами. Талановита і відкрита людина через публікацію своїх творів. дріб'язковий негідник критикан через поливання брудом інакомислячих. Так хоцца зацінити твори справжнього майстра!!!!! зал завмер в очікуванні викладання на літклуб нєтлєнок Метросексом. сміливіше, публіка чекає з притриманими оваціями! я не шукаю легких шляхів, не шукаю поклику від мікробів чи пліснявки, я впевнено прямую шляхом достойника, завжди висловлюючи свою власну думку. я не слизький критикан, як рашистська депутана Слиська. Тому можете вважати мене самозванцем. нащо вибачатись. Коли недолуге, хамовите створіння расползаєцца по дрєву землериєм основ, гедоністично всміхаючись, мені огидно та й усе. Як ставитись до анонімних тролів? не годувати!

(відповісти)
.
2013-04-06 13:43:39

Навіщо Ви продовжуєте дискримінувати свої "моральні принципи" під публікацією іншого автора? Чи мало питань, що я поставив перед Вами на Ваших сторінках? Чом там Ви здались?

А що є ґрунтом "вишуканих насолод"? В якому з небес панує імператив Канта? Чом Ви так безглуздо поводитесь, пишучи про нього і будучи расистом і антисемітом водночас? Ви не вникли в суть прочитаного, я певен, це Вам властиво. Кажу ж - пліснява. Створення  Кантом свого закону було наслідком признання ним автономності людини в області моралі, відсутності універсального цілого, що б забезпечувало виконання певних норм. Із самого визначення імперативу зрозуміло, що це правило, а не маніфестація дійсності. Тому до чого згадування Вами цих слів в даному контексті? Будьте обережнішими, використовуючи філософські дефініції...

(відповісти)
.
2013-04-06 13:47:22

Додам... Інакомислення, як Ви виразились, мабуть, найважливіша чеснота в моїй системі аналізування. Тому коли конформний любитель суржику заявляє про свою відмінність і незалежність мені стає неприємно.

(відповісти)
Сергій Нечета
2013-04-06 23:14:04

кекс, не пизди, бо ще серце стане...

(відповісти)
Андрій Мирохович
2013-04-07 18:43:18

Мова йде про деконструкцію канону - і бути землериєм нормально, врешті-решт красунчик фрідріх і є землериєм щодо старого імануїла - і чоловікові, для якого ніцше є фактичновсе (инакше чого таке псевдо? а, ще постійне звертання до протиставлення себе т.зв. плебсові) троха дивно щось таке мовити

(відповісти)
( написати коментар )