На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Каламутні дзеркала

Шон Маклех, 21.04.2013 року



«… І тут

Між неподобством тіла і свідомості…»

(Вільям Батлер Єтс)

Калюжі – це дзеркала

Виставлені на вулиці

Сумних міст людей

З кам’яними обличчями

Старим сумним філософом -

Щоб ці люди

З летаргічною совістю

В сірих костюмах буденності

Зазирали в ці свічада

І бачили ту каламуть,

Що лишається

На дні їхніх душ і облич

(Бо обличчя – теж дзеркало),

Могли зазирнути

У свою істинну суть

Коли весна

(А вона – етюд картини

На яку ніхто не дивиться)

Духмянить світ

Байдужих

Безбородих жебраків.

У цьому місті

Суцільних дзеркал

Тиняюсь безцільно

Промінчиком світла…

Читати коментарі (17)
Рейтинг Оцінили Переглянули
16 Оля Д'оля , . , Neti-Tel , Іванна Шкромида , Даринка Снігур , тиха вода , chajechka , О'Брайен , Lilu , in_a_landscape , Микола Нечета , Окайда , Сонце Місяць , InvictuS , Роман Миронов , Фома Пугаляк. 641
( написати коментар )
Оля Д'оля
2013-04-21 14:42:33

Відчула. Коли вірш перечитую ще раз, завжди ставлю плюс. За магнетизм. Перше враження - трошки каламутно на душі. Дякую промінчику. Міняється враження.

(відповісти)
Шон Маклех
2013-04-21 14:53:58

Дякую за розуміння!

(відповісти)
.
2013-04-21 15:47:43

Дзеркала  для  людей  в сірих  костюмах - неймовірно, але ж і дійсно це так!!!!
Чергово вражена...! сильна думка  філософського тексту!!!

(відповісти)
Шон Маклех
2013-04-21 20:38:20

:-) Дякую за розуміння!

(відповісти)
Neti-Tel
2013-04-21 19:35:55

така маленька деталь, здавалося б – незначна –заглянути в калюжу...

вже не пам'ятаю, коли останній раз заглядала :)

може, в дитинстві

(відповісти)
Шон Маклех
2013-04-21 20:40:53

А я вчора був в лісі - споглядав квіти і слухав пташок - серед лісу натрапив на велику калюжу - у ній як в дзеркалі відображались дерева і уривки неба. Я теж туди зазирнув. А потім написав ось таке...

(відповісти)
chajechka
2013-04-22 01:55:31

Якось  я  зробила  фото  лісової  калюжі  із  талого  снігу.  У  неї  заглядали  сосни,  як  дівиці (бо  ще  доволі  молоді  дерева) :)  

(відповісти)
Даринка Снігур
2013-04-21 20:57:04

сумно, але гарно. або навпаки. не сумуйте, Шоне )

 

особливо звертає на себе увагу оця дія - виставлені на вулиці

 

)

(відповісти)
Шон Маклех
2013-04-22 19:35:47

:-))) Коли пишу про місто - то вихоть якось векторно... Особливо коли про весняне місто. Добре, що немає в багатьох знайомих мені країнах міст без сезону...

(відповісти)
тиха вода
2013-04-22 01:07:54

про Вашу поезію колись написав Рильський: 

"простота велика з таким єднанням точних слів"

тому і важко зараз перекладачам Ваших віршів на російську - 

сьогодні читала,  ніхто не дотягує до Вашої бездонної глибини, наповненої пронизливим змістом....

(відповісти)
Шон Маклех
2013-04-22 19:37:00

Ех, хотів я колись з Рильським познайомитись, але не вийшло - я в Ірландії жив, а він в Україні... :-)

(відповісти)
Lilu
2013-04-22 13:49:31

Значить, Ви осяяні відблисками навколишніх дзеркал, оскільки промінчик)

(відповісти)
Шон Маклех
2013-04-22 19:38:37

Просто в світі суцільний дзеркал (більщшість з яких каламутні) тиняюсь від одного дзеркала до іншого - як промінь...

(відповісти)
in_a_landscape
2013-04-22 14:42:45

За промінчиком світла - постать Оскара Уайльда, який, посміхаючись, читає Доріана Грея...

(відповісти)
in_a_landscape
2013-04-22 14:48:47

Та пішак Аліси в Задзеркаллі, який, прямуючи до останньої паралелі, прагне перетваритися на королеву...

(відповісти)
Шон Маклех
2013-04-22 19:42:44

Л. Керолу було простіше фантазувати - він ніколи не був Оскаром Уальдом... :-)

(відповісти)
Шон Маклех
2013-04-22 19:39:57

...Скоріше пише...  :-)

(відповісти)
( написати коментар )