На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Кава без цукру. Але справа не в ній

Атена , 24.09.2006 року



Я знаю, що не вигадала тебе. Знаю, що моя хвора, розбещена фантазія, яка останнім часом здатна на все, все ж таки в цьому має поступитися дійсності. В принципі, звідки я можу знати хто ти, якщо сама толком не розібралася хто є я. В цьому ми з тобою схожі. Цікаво, оце звертаюсь подумки до тебе, а ти зараз можливо спиш, можливо рятуєш чиєсь життя. А може ти в цей час любиш когось?.. Але що б ти не робив, ти навіть не здогадуєшся що я думаю про тебе. Та що там не здогадуєшся, ти навіть згадати мене не можеш, з тої простої причини, що не пам’ятаєш. Взагалі. І на кого нарікати? На тебе, на себе, чи на збіг обставин?....

Друга година ночі. Я на кухні одна, з горнятком міцної кави без цукру і цигаркою. Вже п’ятою за останні півгодини. Дивлюся у вікно, десь горять два непотрібні нікому ліхтарі. Поодинокі вогники вікон в нічних будинках, вони схожі на сірі примари посеред напівтемного міського простору. А зірок всеодно не видно.

Телефонний дзвінок на хвильку перервав мої роздуми. Підіймаю слухавку, а там тиша. Я навіть чомусь не дивуюсь. Помовчавши хвилю, хтось зірвав зв’язок. Подумки мовивши все що про це думаю, я знову поринула в свої мрії, запалюючи енну цигарку. Взагалі то, я ненавиджу цигарки, і каву без цукру, і сидіти однією посеред ночі також не люблю. Але зараз мені добре. Різноманітні насушні проблеми здаються нікчемними, слабкими примарами, які легко розвіюються, коли з насолодою глибоко втягуєш в себе гіркий, але такий приємний нікотиновий туман, тримаєш скільки вистачає сил і коли вже починає паморочитися в голові, випускаєш дим, щоб за хвильку затягнутися знову. І так доти, доки не стане зовсім добре. Тоді навіть думки про тебе стають не такими болючими, й здається, що все на світі так просто і легко, що варто лишень подумати, й все буде так, як хочеш… Ось набираю твій номер, довгий гудок, потім довгоочікуваний, аж не віриться, такий любий голос, від якого серце стискається і починає битися в десять разів швидше. А подих завмирає й кров незвично пульсує у скронях.

«Ало, я слухаю.» - чується, і я кладу слухавку, прислухаючись до прискореного биття серця.

Так, пора спати, вирішую, і відкриваю кватирку, щоб дим від цигарок, від якого вже сльозяться очі й дійсно паморочиться в голові, хоч трохи вивітрився. Горня не мию, ліньки.

Вже в ліжку, ретельніше закутуючись в ковдру, немов намагаючись від чогось захиститися, хоча парка літня ніч якраз в розпалі, вже засинаючи від утоми, дивно, але від кави мені завжди так хочеться спати, вже майже не розуміючи навколишнього, в фазі напівсну, змальовую твій такий рідний, безсумнівно нафантазований образ. І підсвідомо знаю, що побачу тебе увісні……..

Читати коментарі (11)
Рейтинг Оцінили Переглянули
9 Дана Кваша , Юля Смаль , Denya , АнаІс , Тетянка , Микола Нечета , Володимир )))) , Роман Миронов , Litana. 822
( написати коментар )
Горянин з Побужжя
2006-09-25 18:26:27
№1. [ :) ]
А я теж від кави засинаю... Цікаво, чому найкраще пишеться і думається на кухні, га?
(відповісти)
сусанна барабанова
2006-09-27 14:09:06
№2. і зовсім не на кухні... в туалеті. спробуй.
всі найкращі творіння було придумано в туалеті. атвєчяю.
(відповісти)
Атена
2006-09-27 18:55:43
№3. Общєствєнном?
(відповісти)
mec_ta
2006-10-18 12:21:17
Всеж таки краще на кухні, коли вимкнено світло, на небі зірки, всі сплять, а ти сидищ на підвіконні накрившись ковдрою.. Є один недолік - можна впасти
(відповісти)
Атена
2006-10-22 18:16:44
Ще можна робити це вдень, правда без зірок, але голяка....
(відповісти)
korucia
2007-01-24 18:24:18
Та це ж про мене написано!!! :) Єдине, що я не курю
(відповісти)
Дана Кваша
2008-04-04 04:01:01
щось таке є і про мене я палю але в кімнаті не можна ну і добре взагалі добре
(відповісти)
Атена
2007-02-01 18:19:19
Я теж))
(відповісти)
АнаІс
2010-08-03 18:10:52
Дуже гарний твір! Ви надзвичайна!)))
(відповісти)
Denya
2010-08-03 18:17:27
кухня є певним енергетичним простором квартири, оскільки там готують їжу, сперечаються, сваряться, там найбільше діїства, тому коли ти там знаходишся - тебе просто щось надихає, в своєму, комфортному місці добре писати, і читати, я коли вчився - на кухні всі пятірки, у власній кімнаті трійки, навіть в автобусі вчилося краще ніж в власній кімнаті, а кухня то своє, рідне, найкраще.
(відповісти)
Litana
2013-01-15 10:50:25

легко читати коли пишеться щиро ))) +

(відповісти)
( написати коментар )