На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Облиште мене...

Anairda Kashef, 27.09.2006 року



Обережно! Двері зачиняються.

Так-так, саме зачиняються усі двері, усі вікна та усі інші метало пластикові конструкції. Зачиняються усі замки, і моцно набиваються герметичною ватою усі щілини… Я Вас не бачу, не чую… Вас нема і мене для Вас також нема…

Облиште мене…

Двері зачиняються…

Звуки… Дотики тиші до вух опадають на серце осіннім листям звуків. Насичуюсь цією осінню, впиваюсь нею, захоплююсь і врешті живу. Дощ мого болю смичком диригує по зачинених вікнах моєї душі. Ноти скрапують в калюжі мого настрою, а погляд залишається десь там… на одному з сузірь моєї відсутності. Я відчуваю як Ти говориш мені приємні слова, саме ті які мені зараз так потрібні… Я вигадала тебе тут що б провести з тобою діалог розповісти, як Ти мені потрібен, зрештою відчути Тебе на присутність.

Телефонний дзвінок… Клята мобілка витягує, виймає мене своїми вібраціями з нашого діалогу… Але це телефонуєш Ти, мій містер «К». Розмовляю холодно і байдуже, згадую, що вийшла на цю темну і зимну вулицю за хлібом (подумки дякую, що подзвонив). Ти довго випитуєш чи біля мене хтось є, говориш, що відчуваєш присутність «когось». А таки любий мій у сю хвилину, що ти зворушив наш уявний діалог реальним біля мене таки були Вони…

Думки, страх, біль і моя власна незначущість. Мені щойно про них нагадали. Щойно мені в обличчя полетіли усі ворони слова «НІХТО». Тепер вони скльовують залишки мого оптимізму, моєї радості, моїх мрій, моїх сподівань… залишки мене. Я все чудово розумію.

Ніхто так ніхто, ради Бога…

Обережно. Двері зачиняються!

І не треба пробувати до мене у гості , і не запрошу я Вас на уродини, іменини, Різдво, Пасху… Не запрошу, бо може в мене зачинені двері УСІ. І напрошуватись також не варто, принаймні з Вашого боку смішно… Ви навіть якщо і отримаєте ключі від усіх підземель, усіх брам, та усіх дверей… Та все одно Ви зроду сих замків не повідкриваєте, навіть не при відкриєте, навіть не знайдете отвору у який слід вставляти ключ, навіть не…

Облиште мене…

На балконі таки холодно, засинаю під сей холод, ховаюсь у сей холод. Тепер я холодна і ніхто, чуєш клятий світе,(!) НІХТО мене не зворушить, навіть цей хлопчик з ясними очима.

Мій кокон набуває вселенніших масштабів, розростається…

А таки клятий мобільний зв’язок… О ні, благословенний мобільний зв’язок. Це телефонуєш ТИ… Що тобі сказати, як збрехати, що у мене все чудово і я просто виморена і хочу спати. Ти у мене такий чутливий, ти все знаєш, ще до того як я роззявлю рота…

Знову холодно…

Хочу тобі подзвонити, розповісти про усі безмежності свого кохання, про те, що ти у мене найкращий, найпотрібніший… Як би ти тільки знав як подекуди хочеться просто відчувати себе потрібною, свого роду незайвою принаймні… Хочу пригорнутись до тебе і заховатись від них, від усіх.

Обережно! Двері зачиняються…

УСІ.

Простягаю до тебе руки… Відстань… Зустрінемось в сні, якщо звичайно зможу заснути

Я кохаю тебе… І це найкраще, що є в моєму житті…

ТИ і кохання до тебе!

Я не знаю звідкіля ти виник і чим се закінчиться, але мені достатньо того, що ти Є.

Дякую тобі за те, що ти Є! Я кохаю тебе, і живу тільки тому, що є Ти…

Облиште мене усі решта... Сіризна, увесь спектр сірога на форматі мого існування... Можливо я психічно хвора сьогодні... невиліковно, невідворотньо, неіснуюче, не тут...





Читати коментарі (3)
Рейтинг Оцінили Переглянули
3 polishuchka , Burned_Ilyana , jUlee SoLoMko . 694
( написати коментар )
KI3KA 3OPETPABHA
2006-09-27 12:17:32
№1. [ :)* ]
Гарний кіносценарій
(відповісти)
Anonym
2006-09-27 14:40:43
№2. А.К.
Хочу продовжити, тобто в голові вже є декілька сюжетів, хоч насправді реальних картинок і спогадів... Залишилось це все обрамити в слова і найсуттєвіше закодувати в розділові знаки та граматичні помилки
(відповісти)
Ivan Saveman
2006-12-29 16:08:21
до речі, в мене теж таке було. снигалася гарна дівка, а я в неї закохався, хоча її наспрвді ніколи не бачив
(відповісти)
( написати коментар )