На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Новини

Ковальчук Вова, 04.05.2013 року



Володя казала мені

Ти звичайно дивний та

Трохи не дружиш з головою

Мені здавалося що ми

Знаходимося не в гуртожитку

А в ляльковому будиночку

Якого скинули до річки

І він застряг між мулу

Вова ти звичайно хам

Продовжувала вона

І не вмієш спілкуватися

З тендітними жінками

За вікном було видно

Китове тіло неба

Хоча який кит у наших водоймах

У двері стукався окунь

Вона сказала що солі немає

По цих словах він відплив кудись

На третій поверх

Вовчик ти ж не красень

Та й пишеш

Якусь неримовану

Хрінь

Мені не вистачало повітря

Чомусь почуваєшся невпевнено

Під водою

Особливо коли не вмієш плавати

Звичайно я не дружу з головою

Не вмію спілкуватися з жінками

Можливо дійсно пишу

Хрінь

І мої намагання залишитися в історії

Просто нікчемні

Але вона цілує мене

І маленькі золоті рибки

Впливають до кімнати

Крізь зачинені двері та вікна

Кладе мене на диван

Каже я сама

Дає пульт від телевізора

Я бачу тільки чудові водорості її волосся

По ящику

Нічого нового

Щуки хавають простих жителів річки

Щуки брешуть

Щуки сміються

За все своє життя

Я ніколи не отримував такого

Задоволення

Від новин

Читати коментарі (2)
Рейтинг Оцінили Переглянули
7 Роман Миронов , любомир , aktsanau , SinusoЇda , fro , Оля Д'оля , Іван Протто. 464
( написати коментар )
любомир
2013-05-04 13:39:40

У четвертій строфі пропущено "их" (наших).

Може це і символічно. Увесь вірш іде з 

такою милою пластикою - и-их, их.

Вдалося вам, Володю, до кінця витримати

цю приємну повільність. Все гармонійно.

Вітаю...

(відповісти)
aktsanau
2013-05-04 14:25:02

"...Але вона цілує мене

І маленькі золоті рибки

Впливають до кімнати..."

Приємно пишете!)

(відповісти)
( написати коментар )