Це дуже зворушливо...
Тетяна Мельник, 04.10.2006 року
ні-ні…
Насправді – це дуже зворушливо.
Скривавлене сонце займалося саме на ранок.
Один репортер відчеканив у «світських хроніках»,
що цілили двічі у спину, а потім пройшлися ногами…
І справді – стріляти у сонце – до болю зворушливо.
Ніхто ж не помітив,
як ранок, рубіновий згусток відкритої рани,
вповзав напівмертвим холодним полозом
до свіжої, щойно роздертої ями.
«Я трохи відлежуся…»
Ніхто не прийде. Хапаєш повітря губами…
Відстогнеш кривавою навпіл із тілом юшкою –
а потім палатимеш,
небо вливаючи в рани…
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 0 |
2006-10-04 17:05:07
№1. [ :) ]