На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Те, чого ви не знали про власну психіку, - Павло Лозинський "Акме"

Катерина Ляшевська, 27.07.2013 року
Рецензія на твір «Для тих, кому в кайф, – моя книжка» автора



Ось і сталося, товариші-літклубівці… та інші хороші люди! Точніше сталося це наприкінці квітня цього року, а для мене щойно, оскільки саме сьогодні до моїх рук потрапила ця дивакувата книга під назвою «Акме».

«Шо за хрінь?» - подумаєте ви. - «Тьотічка опьять тю-тю». Втім, раджу дочитати пост до кінця, а потім те саме зробити і з цією книгою. Адже «Акме» - це не просто збірка новел, дебют Павла Лозинського (хто такий? – сама не знаю) - це перше друковане дітисько літклубівського юзера о_О (цього знаю добре), яке перетворить вашу голову, світ і усе, що можна, на такево ж, як і на обкладинці (картина японського художника Наото Гатторі «mind trip»).

Прочитала на одному диханні від станції «Золоті Ворота» до рідного балкону у Бро, хоча, завважте, мова йде про 240 сторінок, і цілком погоджуюся – це чтиво зацікавить усіх, хто «втомився від літературної ванілі і бажає влаштувати для мозку тонізуючий душ» (якщо вірити «Книгоману» такої ж думки автор, та?).

Якщо заглиблюватися, точніше, перегортати сторінки, то у цілісності «Акме» - зібрання 12 новел, які пов’язані між собою місцем дії – псих. лікарнею, і героями – трохи тойво, втім, не поспішайте позіхати, мовляв, кожен автор-початківець аби випендиритися, або ж за невмінням довести доладу текст, відсилає наприкінці своїх героїв до дурки – це зовсім не про Павла. Кожна його новела – оригінальна, життєва, хід сюжету неможливо передбачити, а розв’язка – шокуюча. Автор б’є свого читача то в тім’я, то в піддих, то в серце, то в печінку, постійно змінюючи оповідача, стиль викладу, заплутуючи сюжетні лінії, мов коридори лабіринту, і нокаутує наприкінці одним-двома абзацами, які все розставляють на свої місця, і ти сидиш, як додік, у голові калапеця і просто не маєш слів.

До речі, про слова - Павло пише просто, живо, з гумором, з типово західним акцентом, однак, поряд з цим, його тексти інтелектуальні, як людина, яка цікавиться психологією, а зокрема психологічними розладами, і не одну годину провела в дурці з дуріками, можу сказати, він досить кваліфікрвано подає свої історії, тобто ближче не буває до реальної симптоматики і протікання захворювань, і тут я сама в шоці, відки у нього такі знання. Також на сторінках «Акме» можна знайти цікаві довідки не лише з психології, але і сучасного мистецтва.

Одним словом – чіпляє. Мені особисто найбільше сподобалися тексти: «Dog in the fog» і «Чоловік і кіт». Скажімо, під час прочитання пригадала смак Штельмах і Фолкнера, а це хороші асоціації, ну якщо ви, звич, маєте уявлення ,про яку силу я кажу.

Отже, Лозинський Павло «Акме». – Львів: ПАІС, 2013. – 240 с. Це чтиво чекає вас у книгарнях Є, а львів’янам взагалі соромно не придбати, адже у них з цим ділом найпростіше, - майже у всіх книгарнях.

П.с.: Сам автор ще кращий за книгу – слина тече і капає на підлогу:)))

Читати коментарі (6)
Рейтинг Оцінили Переглянули
10 Олеся М. , Андрій Мирохович , lambda , Роман Миронов , Микола Нечета , o_0 , SinusoЇda , Михайло Жаржайло , Глід , chajechka , Каштанова , Осока Сергій. 1032
( написати коментар )
Олеся М.
2013-07-27 21:58:53

цікава така книжка, та)
незвичні новели, мотиви чіпляють, насичені тексти)  

я залишилась задоволеною)

(відповісти)
lambda
2013-07-28 13:23:40

книжку ще не читав, але рецензія надихає. у нас навряд чи скоро з*явиться, але можна замовити.

і ти не тьотка.

(відповісти)
Катерина Ляшевська
2013-07-28 13:35:18

бу на вас. ну не дурочкою ж себе називать?! - і так дуріків у відгуку багато)

(відповісти)
o_0
2013-07-29 15:59:44

Дуж дякую, Катажинко. Це, мабуть, перша тут рецензія на тему з форуму:)

(відповісти)
Катерина Ляшевська
2013-07-29 16:20:44

усьо колись бува уперше:)

 

(відповісти)
slavchyk
2013-07-29 23:51:05

ай і рецензія смачна, ото десь отримаю зарплату і піду такого торта собі придбаю)))

(відповісти)
( написати коментар )