На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Серед неiснуючого

Шон Маклех, 11.08.2013 року



«Дні мої, мої дивні діти,

Віддав вас вольній волі.»

(Майк Йогансен)

Луна засипаних криниць

Мені кричить услід – мені, старому,

Я небо споглядаю впавши долілиць

І п’ю з хмарин важких прозору воду.

Я спочиваю у тіні дерев, які ще не зросли,

Які обабіч шляху ще не виткнулись з землі,

З блискучого насіння ще й не проросли,

І дивлюсь на істот, що вуха чималі

Не виставили з хащів кропиви

Глухої, як і мій нещасний край.

З минулого ведуть мої сліди –

Грай, конику трави, свої катрени, грай!

Я – «вічний жид» - блукаю в пошуках води

Живої – в сьогоденні заблукав,

Але живу в майбутньому –

Серед його віршів, його заграв.

Мій костур тріснув і дірявий плащ

Та я апостол. Серед темних хащ

Пророчу равликам про їх Армаґеддон,

Про Будду зайчиків і про метеликів закон

І бачу, як із хворої землі

Замість зела й трави

Ростуть ножі

Ростуть…

Читати коментарі (11)
Рейтинг Оцінили Переглянули
18 Kрабаt , Костянтин Куліков , Настя Марчук , тиха вода , Роман Миронов , юля , Світлана Жукова , VAVILON , Оля Д'оля , Neti-Tel , Даринка Снігур , Окайда , Микола Нечета , Сонце Місяць , in_a_landscape , Арфіст , В'ячеслав Шестопалов , InvictuS. 640
( написати коментар )
Neti-Tel
2013-08-12 19:09:49

я чомусь завжди думала, що серед зайчиків має вирости власний Будда :))

(відповісти)
Neti-Tel
2013-08-12 19:33:15

у вас такий чудовий стиль,

позірна легкість письма наводить на думку, що писалося теж легко,

але краса не дається легко, правда ж?

як вам вдаються такі красиві соковиті картини?

(відповісти)
Шон Маклех
2013-08-18 23:20:46

Я думаю, що серед кожних живих істот маэ з'явитися свій Будда і вказати цим живим істотам шлях до просвітлення. Тому неминуче має бути Будда мурашок, Будда метеликів, Будда равликів... І зайчики не виняток...

(відповісти)
тиха вода
2013-08-13 06:47:24

Ви заримували "Тінь вишні" )

дуже вдало,

тільки в цьому, заримованому, - більше відчаю

(відповісти)
Шон Маклех
2013-08-18 23:22:08

Світ сповнюється відчаєм - куди вже більше... Але ні - відчаю меже бути нескінченно багато... Космічно багато...

(відповісти)
В'ячеслав Шестопалов
2013-08-17 13:53:04

І бачу, як із хворої землі

Замість зела й трави

Ростуть ножі

Ростуть…

 

!!!

(відповісти)
Шон Маклех
2013-08-18 23:23:32

Не сприймайте це як пророцтво... Я так бачу. А як воно насправді - ніхто не знає...

(відповісти)
В'ячеслав Шестопалов
2013-08-19 09:33:51

не як пророцтво сприймаю, а як мистецтво

(відповісти)
Катерина Ляшевська
2013-08-17 22:12:22

Підтримую В"ячеслава, - ті рядки щось. Хоча загалом не сильно імпонує деяка грубість в окремих моментах, ніби як на Вас не схоже.

(відповісти)
Шон Маклех
2013-08-18 23:24:38

Ви ж не забувайте, що це писав ірландець. Природа ірландії іноді буває грубою і черствою - як каміння на скелях...

(відповісти)
Катерина Ляшевська
2013-08-18 23:47:45

Не забуваю. Втім, і ви не забувайте, що я люблю Ірландію, та і грубість, чо уж там. Гадаю, немає нічого смачнішого, проте вона теж буває різною. У цьому тексті вона простолюдином, ірландець міг би написати краще (не в образу):).

(відповісти)
( написати коментар )