На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Мы в ответе за тех, кого приручили?!

Микола Нечета, 25.08.2013 року



Эпиграф: Редкая псиса долетить до середины Днепра...

(с) какойта пейсатель

Стоило Тягнибоку с Кошулинским отплыть в очередной заплыв через Днепр посвящённый 22 незалежностям уРкаины, как последние сомнения во мне бесследно растаяли. Конечно же, мне нужно проплыть с ними, может и задружиться попутно, коль смелых казаков среди кременчукчей больше не нашлось. Но только стоило мне подойти к своим шмоткам, чтобы оставить солнцезащитные очки и кепку, ведь плыть в кепке и очках пижонство, как супружница братухи, что согласилась последить за шмотками изо всех сил стала "включать дурку". она то делала вид что не понимает куда нужно перевезти одежду и обувь, то спрашивала как туда доехать и дойти, а когда поняла что там ваще дикий пляж ехать отказалась наотрез. Я в который раз удивился тупорылости родственничков, которые не смогли за сутки договориться и лишь ввели меня в оману. Я бы кого из друзей попросил лучше.Когда я наконец понял что эта манипуляторша нарочно мотает нам с братом нервы с целью не допустить заплыва, я смачно плюнул на возможность оказаться в одних плавках без одежды и денег чёрт знает где, а потом рулить по городу в голом виде до первого мента, который без одежды денег и документов имеет право отправить в обезьянник (без воды, еды, посцать)на 24 часа до выяснения личности :о(

Короче говоря, я быстрым брасом начал догонять ушедших вперёд лидеров заплыва. Только попутно в нос мне ударил сильный запах водки, что так вольготно разносился над водной гладью. Я понял что так разит на 3 метра от незнакомого мужика, что решился плыть с нами. Он зашел в воду втихаря, прекрасно понимая, что вмазанному ему плыть никто не позволил бы. Вода была зелёной и мутной и довольно быстро глаза начали болеть. Пришлось их закрыть и дальше плыть вслепую, хотя одиночество посреди глубокой реки от этого ощущалось ещё острее. Я бы поплыл вместе с лидерами под присмотром спасателей ни чем не рискуя, если бы русская супружница брата не задержала меня "включив дуру"на берегу. Когда я поднял голову чтобы оглядеться, то увидел что почти догнал катер со спасателями и прессой. Но, ох уж это предательское но! тут я услышал как сзади скулит братуха, не бросай меня одного, плыви ко мне. Тут я понял что и он долго трусился на берегу в сомнениях плыть - не плыть, но всё же решился. Я хотел было плюнуть на лузера в надежде что тот повернёт назад пока не поздно, но тут вспомнил о нашем попутчике алкаше, плывущем напрямик в гордом одиночестве и решил повернуть против течения и подплыть к ним. Ибо бросить пьяного в беде величайшее Западло. Так гласит кодекс чести, ведь если сегодня ты не поможешь ему, то завтра можешь оказаться на его месте и по кармическому закону возмездия и воздаяния тебе тоже никто не поможет. Пусть я и не бухаю уже много лет, офицерской чести никто не отменял! Мне пришлось занять место между моими незадачливыми вынужденными попутчиками так как брата, не способного бороться с течением постоянно сносило и он путался у меня под ногами. Как я не просил его держаться поближе к нашему алкашику, уговоры не действовали. Тот только и мечтал зацепиться за бакен и передохнуть, не понимая что бороться с течением в холодной воде только потеря сил, руки устанут, а спасать нас никто не торопился. возле противоположного берега мы видели надувную лодку с мотором без опознавательных знаков, но никакой уверенности что это спасатели у нас не было. Уже теперь я понимаю почему они не подплыли к нам. Во-первых мы плыли уверенно и знаков им не подавали, а во-вторых они вынуждены были бы не выключая мотор постоянно кружить возле нас, ведь якоря у них не было, да и глубина на фарватере не позволяла. они только сожгли бы весь бензин и не смогли бы потом даже отвезти нас назад. Когда уже стало ясно что мы на 150% доплываем, та лодка таки подплыла сначала к одинокому ценителю оковитой, а затем и к нам. Двое ребят вежливо предложили нам довезти нас до берега оставшиеся 20-30 метров, на что мы вежливо отказались. Нам была прочитана короткая лекция почти без ненормативной лексики о том где положено плавать спортсменам и простым мудакам, но все всё понимали и были рады что приключение успешно завершилось. Однако, между делом, за смехуёчками мы совсем потеряли из виду нашего алкачика пловца и не видели, причалил ли он к заветному берегу, или уже кормит рыб. Спасателям бросать лодку запрещено и отправили нас в джунгли острова на поиски местного аборигена пловца. Правда сказать нас, это погрешить против истины. Хоть у братухи и хватает совести утверждать что он якобы меня подстраховывал во время заплыва, фактически это не так. Просто вы не видели этого жалкого зрелища в тот момент, пока я шо лось носился раня ноги о лианы по заросшему острову, пугая местною дичь и отдыхавших дикарями людей зычным командным сержантским голосом выкрикивая: Мужик, Пловец ибиомать! де ти сцуко тихаришся! , не способный даже идти от усталости Серёга трусился как поросячий хвостик на холодном ветру в лодке спасателей. Мы проплыли вдоль заросшего камышом и повалленными деревьями берега, но встреченные отдыхающие не были уверены, что мужик доплыл, да и обзор им был ограничен. Когда мы поняли что в чащу пробраться нереально - так зарос остров, и что мужик канул в лету мой праздничный настрой мгновенно улетучился. Я понимал что никогда в жизни не прощу себе как бывшему командиру, что не попытался согнать докучи этот сброд ещё на середине реки, пусть даже волоча на себе братуху. С неприятным осадком в душе мы отправились в обратный путь, обсуждая сколько ж надо принять на грудь водяры, чтоб такой выхлоп был как от того незнакомца. И тут нас ждала приятная неожиданность. Оказалось что поднявшаяся волна мешала нам разглядеть голову тихарившегося пловца с берега, а тот тем временем отмахал уже треть пути назад. Мы в приказном порядке загрузили земляка в лодку, ибо нехуй понтоваться, но похоже тот так и не понял почему я не одобрил его пьяный заплыв. На вопрос сколько ж он принял на грудь огненной воды, земеля не ответил прямо, а сказал что праздник, а потому положено. Но уверенности что спасатели не повезут его прямо к мусорам за пьяную выходку у него не было, ибо он спросил куда нас везут. Чуваки ответили что их дело доставить нас на територию спасательной станции, а дальше вшивайтесь побыстрее, пока мусора закрывают глаза на несанкционированный отклонением от маршрута заплыв.Мужик держался бодренько и видно что переплывать Днепр под газом ему невпервой, дача у него на Днепре. Слава Богу нашлось трое мужиков постоять за честь города - сказал он нам прощаясь.

P.S. Хотел я отправить этот текст на фейсбук Тягнибоку, чтоб помнил написанное Сент-Экзюпери: "Мы в ответе за тех кого приручили", в очередной раз призывая в заплыв или забег вместе с собой. Хотя он то по большому счёту тут не виноват. Мы сами не сказали ему что поплывем вместе с ним, а человек он занятой, как я слышал разговоры в толпе почти живёт в своей машине последнее время колеся по стране. Ему некогда было бы ждать и нянчиться с моим братцем слабаком в заплыве. так что родственнички манипуляторы только зря подвергли мою жизнь неоправданному риску, когда задержали на берегу, а после вынудили изменить маршрут. Но они иначе жить не умеют. Их хлебом не корми только дай прославиться за чужой счёт, как поступают в жизни все манипуляторы. Только уж лучше не за счёт риска моей собственной жизни!

Читати коментарі (24)
Рейтинг Оцінили Переглянули
10 Neti-Tel , Катерина Ляшевська , Роман Миронов , Даринка Снігур , Гонта , Оля Д'оля , Окайда , Ніколо , . , Ліо. 781
( написати коментар )
Микола Нечета
2013-08-25 13:39:53

Может после добавлю фото с заплыва, кому интересно они есть на большом форуме в теме "отделившись от россии Украина стала на путь цивилизации" в разделе Полигон, и хрячина говорит что на униане, где уже тиражируют брехню, что нас спасатели везли на тот берег с позором. уркаинцы не сбрешут - как не перекрестятся

(відповісти)
Neti-Tel
2013-08-25 16:52:35

Заратустро, а шо таке уркаїна?

(відповісти)
Микола Нечета
2013-08-25 17:45:25

доки нашою країною безроздільно хазяйнує двічінесудимий урка з тюремною клікухою Хам називати її Україною якось не комільфо. тому хряк і вигадав таку тимчасову назву що більше відповідає суті на данний момент, Status Quo так би мовити.

(відповісти)
Neti-Tel
2013-08-25 18:56:22

а, ну тада +

(відповісти)
Kрабаt
2013-08-25 18:57:58

чи правильно я розумію, що Вас вельмишановний Заратустро тимчасово (тобто на даний момент)...беззаперечно слід вважати уркаїнцем а Неменшвельмишановного Хряка - уркацапом?...такбимовити щоб витримати статускво і щоб ваші матюки стали на УП таки комільфо і абсолютно відповідали дрескоду, що насаджується існуючими порядками?

(відповісти)
Микола Нечета
2013-08-25 22:21:08

національність звісно ж річ важлива, проте вірність і любов до Вітчизни міститься у серці патріота. До назви держави і загальних "поклонєній" ця надто інтимна річ стосунку не має. це як зовнішній вигляд і справжня сутність речі. Яка б не приваблива зовні була шлюха, та її суть ...

 що ж до вельмишановності, то мабуть це більше до моїх пацієнтів, які цілували мені руки і все таке.

 А щодо колективних запливів через Дніпро, то негативний досвід таких заходів я вже мав десь 25 років тому. Тоді ми з гарним другом, молодим і запальним сусідом Ігорем, що прослужив на Північному військовому флоті цілий рік і відтоді не знімавшим тєльняшкі і вважавшим себе маріманом навєкі поплили через Дніпро саме там де фінішував Тягнибок за Крюківським мостом де річка має 2 рукави.

(відповісти)
Микола Нечета
2013-08-25 22:35:06

Ми успішно форсували одну протоку, але гордість і пиха не дозволили моємо молодому другові визнати мою правоту у питанні необхідності перепочинку. тому він одразу поплив назад, хоч я як міг відмовляв його. Результат не забарився - від холоду і втоми на самій середині його вхопила судорога і мені, ще не відпочившему як слід довелось чимдуж прямувати до потопельника, а потім на собі тягти вдвічі важчого від себе всцявшогося від переляку і наковтавшогося води друга. А ще пригадую я що скільки ми не репетували на стрімнині, не махали руками, рятувати нас так ніхто і не кинувся. можу і помилятись, але той дядько що віз нас туди на моторній лодці відповів коли ми ледь живі виповзли на берег, що у нього саме ремонтувався двигун на той час, а що ми кричали він не чув бо поруч галасували його малі діти, яких кинути він не міг, чи не схотів, наче їх не можна було посадити до човна. Чим ви не задоволені? спитав він, адже ви ж таки допливли! а я вам казав що туди пливти було не слід. То його виховання таке йобнуте було. с тих пір я не вірю жодним вихвалянням пловців і знаю що пливти самому краще ніж з поганим пловцем хоч він друг, сват чи брат. Та не зважаючи на мої переконання хрячина таки змусив мене наступити на ті ж граблі

(відповісти)
Kрабаt
2013-08-25 22:36:23

я не про національність зовсім)) і яке мені кбісу має значення яку хтось придумає собі назву тої землі що для мене важлива...але майте елементарну повагу хоч би до тих людей, які тут живуть і для яких то не пустий звук як для деяких "записних" патріотів.

...а всі ці масовки-запливи...дурня суцільна ...хоче людина і може, той пливе собі і нєхєр робити з цього шоу

(відповісти)
Микола Нечета
2013-08-25 22:56:54

давайте якось іншим разом докладно і про важливе, бо якщо не фізична, то якась моральна втома панує в душі ще й сьогодні. не можу я поважати людей що обирають уродів прєзіками. ну не можу, он Корчинський теж тільки но про плебеїв ще покруче за мене висловився в передачі Зелена лампа на тві. Не хочу навіть повторювати його слова. та головне щоб менше брехні було, щоб казали люди лише те що думають. Мені ніхто не заважав стати поруч з Тягнибоком перд пресою і заявить що пливу з ним, можливо додати англійською щось на зразок: Підняти парус, попутного вітру нам в дупу та іржавий якір! Але ж тоді я б перестав бути собою, я б казав те що всі бажають від мене почути, і здавався б усім, а насамперед собі, не щирим і наскрізь "дорослим". Можливо я б сподобався Олежці і мене навіть цитувала б уніан, як колись вся майже закордонна преса цитувала оприлюднений мною у інтернеті напередодні виборів на сайті майдан і свобода мій вислів стосовно виборів: В тех урнах покоится прах наших надежд.

(відповісти)
Микола Нечета
2013-09-16 08:39:28

маємо наразі наці-анальну ідею - СМОКТАТИ НЕ РОЗГИНАЮЧИСЬ ! , сформульовану десь приблизно отак таким собі Покальчуком, одним з гостей вчорашньої передачі "Зелена лампа", що на каналі тві. І більшість патріотів інтелектуалів (достойників), що вже були гостями передачі змушені були б погодитись з ним. І хоч як би я не хотів вважати інакше, та мої хотєнчікі і хотєлкі десь ген за обрієм, а я ось він, туточки. А шоу роблять телевізійники щоб привернути увагу плєбсу, бо ми з вами і так все розуміємо

(відповісти)
Даринка Снігур
2013-08-27 00:53:09

гарно викладені думки та емоції.

не кожен так вміє і зможе

(відповісти)
Микола Нечета
2013-08-27 13:40:39

Колись, ще за часів СЕРЕСЕРУ, не те що пропливти під тим Крюківським мостом (самовбивць), що будувала моя військова частина, а навіть наблизитись за охоронну зону обнесену колючим дротом було смертельно небезпечно. Один з яскравих спогадів мого дитинства, коли я не впоравшись зі стрімкою течією потрапив майже під міст. Тут, немов з під землі, на березі з'явився підстаркуватий підсліпуватий охоронець, що мов дурний бігав берегом, наставляючи на мене рушницю, з криком: Маю наказ стріляти в диверсантів! негайно на берег!
Я тоді ще у зброї добре не розбирався і не бачив, чи взведений у нього затвор, та його палець на спусковому гачку неабияк перелякав мене. Невже він вистрелить?! Невже та клята стара мавпа не бачить що перед ним лише дитина? Ні, він тільки лякає мене, казав я собі прямуючи до берега. Це кляте нещасливе для мене місце невдовзі ще раз нагадало мені що Дніпро не пробачає жартів із собою. Невдовзі після цього випадку двоюрідний брат умовив мене знов попливти з ним далеко від берегу. Ми перепочинемо зачепившись за буй і спокійно попливемо собі назад. Та не так сталося, як гадалося. Стрімка течія миттю зірвала мене з буя і від втоми і переляку я почав тонути. Брат наказав мені лягти на спину, і потяг мене до берегу. Як міг я теж грібся, та можливо тим лише заважав йому. До того ж доволі висока хвиля щоразу заливала мені рот і ніс, я ковтав воду задихався, кашляв і рахував останні секунди свого життя. На берег я навіть виповзти не зміг від паралізуючого мене страху і гіпоксії. Не в змозі тягти моє тіло на суходіл брат кинув мене мов мішок на мілководді і пішов грітись на берег. Я ж навіть не знав чи радіти мені спасінню, чи шкодувати що піддався на умовляння брата.

(відповісти)
Микола Нечета
2013-08-27 13:48:27

дякую, пташко. це нашвидкоруч оцифрована версія без усіляких наворотів, що так подобаються читачу, які є в рукопису, на кшталт "посеред Дніпра мені чомусь пригадалась дурненька пісенька - Девочка Таня на речку пошла. В Среду нырнула, в Субботу всплыла. И я стал вспоминать какой же сегодня и впрямь день недели, и когда нас найдут?"

(відповісти)
Микола Нечета
2013-08-27 13:55:36

А Олегу Тягнибоку не слід відхрещуватись від недоброзичливців що вішають на Свободу ярлика (крайнє правой партии). Я б на його місці казав ворогам: ТАК, МИ ПРАВА ПАРТІЯ, БО ЗА НАМИ ПРАВДА І БОГ !

(відповісти)
Микола Нечета
2013-08-27 13:58:48

всього 5 патріотів з 55 переглядів? Соромно за Вас, шановні

(відповісти)
Микола Нечета
2013-08-27 14:01:05

 Навіть хрячина, сцуко, + не втулив! мабуть про тролейбус я дарма не згадав (він знає про що це я)

(відповісти)
Оля Д'оля
2013-08-27 16:40:09

Зар! Ви мені відкрилися несподівано зовсім з іншої сторони, як і Хряк, зрештою. Вчинок безрозсудний, проте - геройський однозначно. Я б так не змогла.

(відповісти)
Микола Нечета
2013-08-27 17:38:43

Вірите, Олю, я б навіть не писав оце якби всі телеканали хоч словом згадали про нас?! та лише уніан в інтернеті обмовилось напівправдивою фразою що по нас були вислані рятівники. це можна зрозуміти як ніби то ми слабаки та недоумки потребували допомоги. Нас лише відвезли і перед самим берегом люб'язно запропонували допомогу, від якої ми відмовились. У мене ще і друге дихання відкрилось перед самим фінішем, то я хотів показати спасюкам що можу фінішувати швидким кролем. Для людей далеких від спорта і медицини поясню що термін друге дихання означає повноцінне увімкненя нейрогуморальної регуляції, через гормони (ензими) мозкових залоз та інших. Через активацію симпатико адреналової системи , тропних гормонів та медіаторів задоволення. ще один синонім цього явища "м'язова радість", коли щоб приглушити біль від втомлених м'язів мозок викидає ендорфіни, надниркові залози адреналін, і ще багато чого... напишу мабуть на уніан Трєбую опровєржєнія, єто лошадь отделалась легким испугом, пам'ятаєте сина турєцкоподданого, що провів голодне дитинство в Кременчуку? :о)

(відповісти)
Микола Нечета
2013-08-29 14:30:50

  Мабуть вже час розкрити маленьку тайну. Через сором'язливість властиву свійським тваринкам Хрячина ніколи не зізнався б у справжній причіні, по якій він вирішив змінити маршрут. Швидко пливти він мабуть просто не міг, бо у його плавках замість міцної непромокаємої мотузки була звичайна резинка. Ті плавки-підробку шили в Одесі на Малій Арнаутській вулиці, або ж тупі китайці. Тож Хрячина мабуть боявся засвітитись голою дупою на весь Світ поруч з Тягнибоком, загубивши плавки посеред Дніпра. Звісно ж, якби не випадок, я б теж не дозволив собі придбати таку доволі коштовну річ як фірмові плавки для спортивних змагань. Колись жінка мого друга хотіла догодити чоловікові купивши найдорожчі круті плавки у фірмовому валютному магазині у Києві. Та, мабуть не бажаючи відкривати фірмову упаковку, не вгадала з розміром. Ну і залишився чоловік без подарунку, лише подивився на розмір і не став рвати фірмову річ. Тут нагодився невдовзі мій День Народження і я отримав гарний подарунок, у якому проплив вже не один десяток кілометрів. Користуйся, буде тобі гарна пам'ять про мене, сказала мені та чарівна і дуже розумна жіночка (програміст, між іншим), з якою я, зізнаюсь вам по секрету, навіть колись цілувався. У нашому захолусті тобі навіть ніде придбати таку фірмову річ сказала вона мені, не повезу ж я її обратно у Києв міняти на інший розмір, день народження лише раз на рік :о)
 Хотів було написати "проплив не одну сотню кілометрів", та не хочу дражнити гусей, є тут кілька хуцпових картавих що напишуть у коментах - знову він бреше. Тож не будемо про це, хто їх міряв ті кілометри за 20 років? :о) Та і плавок у мене різних багато було. Але ці дорогі моєму серцю, бо ж подарунок. Кольори, блиск та еластичність вони не втратили і досі бо ж фірмА! Лише бідняк може дозволити собі дурість купувати дешеві речі, скупий платить двічі, - казав колись мій знайомий фарцовщик, у якого я купував колись блоками фірмові сигарети, що він возив з Московської валютної "Берізки". У тебе, любий читачу, ніколи не буде стільки баблосу щоб курити такі цигарки, як курив колись я! Бо вони коштували на той час 6 західногерманських марок за пачку. Такі цигарки дозволити собі курити не міг навіть той валютчик фарца що мені їх возив. Курив він тоді Кременчуцьку Приму, яка, між іншим, теж тоді не поступалась якостю закордонним цигаркам, хоча порівнювати зовнішній її вигляд було годі. табак туди йшов з московської фабрики Золоте Руно і ще найкращі сорти, які я вже не пам'ятаю. Розповідала мені це людина, яку щоразу призначали у міжнародну комісію по контролю якості цигарок, керівник центральної аналітичної лабораторії виробничого об'єднання АвтоКрАЗ найбільшого на той час заводу нашого міста.
 Чи ще розповісти про справжні цигарки яких ви ніколи у житті не курили, щоб ви обзавідувались вкрай? Лише цигарок Данхілл у мене було 6 чи 7 різновидів. тільки не подумайте що я кажу про ту йухню підробку що втюхівають вам нині під маркою цих брендів. Там були і звичайні (Кінг Сайз), і 120мм Голд, і ментол (з мундштуком сусального золота і ніжним блакитним кільцем, для нагадування що цих цигарок не можна курити більше за 2-3 на добу). Там були і довгі пачки розбиті на 2 відсіка, де половина була чоловічих кінгсайзівських (коротких, пояснюю для тупих), а інша половина довгих тоненьких для леді. Були там і жорсткі пластмасові кремово-коричневі пачки половинного формату для зручності носіння в кармані джинсів. І це тільки данхілл. А як розкошно виглядала цигарка Росманз Роялз. Я зазвичай втикав одну в кішеню костюму, щоб вона виглядала трохи з  лівої нагрудної кішені, де зазвичай франти носили хустинку. Не один мій знайомий потрапляв у комічну ситуацію, коли зацікавившись що то таке красиве білосніжне, з рівнесеньким мов глянцевий пластик блискучим папером, надтонким, бездоганної якості, без жодних найдрібніших дефектів, схоже зовні на авторучку з бездоганним надщільним фільтром, що навіть з торця не відрізнявся ні кольором, ні блиском від паперу. Крім того в цих цигарках для гурманів одразу за довгим фільтром з широким кільцем дзеркального сусального золота та автографом власника компанії тонкою золотою вязью вздовж цигарки, були лазером зроблені надтонкі наскрізні отвори зовні не помітні. Щоб переконатись що вони справді існують слід було подивитись на яскравий істочник світла крізь цю цигарку, повільно її прокручуючи у пальцях. Тоді ставало видно раз-у-раз з'являючиєся промінчики світла. Це робилось для того щоб гарячий дим перед потраплянням до фільтру змішувався з холодним повітрям крізь оці отвори, і тоді аромат табаку був найбільш яскравим і вишуканим. Той самий принцип що у кальяні виконує вода. Більшість моїх знайомих довго вертіли в руках цю красиву цигарку навіть не розуміючи що вони тримають у руках, роздивляючись зачудовано розкішне закордонне диво доки я не діставав фірмову японську запальничку з небаченим тоді в Союзі іскровим пьєзоелектричним запалом, і не підкурював ту цигарку зі сміхом споглядаючи на здивування простаків. чи розповісти вам ще про Кент, Моо, Росманз Роялз? Ні, на це не вистачить у мене ні запалу ні часу. Найкращі цигарки що довелось мені курити то мабуть всеж Сейнт Моритц 120мм. Ці довгі тонкі цигарки з леопардово коричневою бумагою і найніжнішим ароматом ввважаються дамськими, але лише недоумками. Справжні цигарки придбані за валюту йшли не у жорстких а у м'яких блоках, єдині з усіх цигарок "А" класу. Вони мали одну особливість, щоб відчути справжнє задоволення від них, потрібно було всістися гарненько в зручному кріслі, увімкнути Гріга чи Маляра, або на худий кінець Шопена, налити у коньячний бокал армянського коньяку 25-річної витримки, і, смакуючи аромат цього божественного нектару, неспішно закурити. Тільки попереджаю наївців, в жодному разі не робіть цього стоячи. бо в тих "чарівних" цигарках була "цар-трава" Маріхуанна Гашишевна, або якийсь хитрий міорелаксант чи психостимулятор, а може і лсд. Не знаю що там було, але з коньяком миттєво наступала розслабуха, усі м'язи навіть починали якось тремтіти як буває коли роздягаєш чарівну дівчину і не можеш дочекатись...
 Годі вам, пустуни, так я вам і розповім про усі тайни табакокурєнія :о) Пєрєтопчєтєсь. Лише попереджу тих хто вирішить повторити цей досвід - не залишайте у жодному разі окурків у попільничці, чи навіть у мусорному відрі від оцих цигарок, а тільки змивайте в унітаз бо буде вам горе. Ми попередили про цей ефект того чувака що продавав нам ці цигарки, бо ж сам він їх не курив, не по кішені вони йому були. Але тоді він працював на КрАЗі воєнпредом і йому єдиному вільно володівшему англійською, керівництво заводу доручило свозити у Сочі на курорт прибившу у Кременчук делегацію італьяшек, щоб ті охотніше та на більш вигідних умовах підписали з КрАЗом контракт. Коли тобі видають товсту пачку соток баксів на поїздку випивку та шлюх, то трудно втриматись щоб не "взлохматіть бабочку" почавши негайно швиряти бакбкі на вітер. І тут вже без різниці, чи ти совкова фарца, чи італьяшка-макароннік. Коротше кажучи після веселої гульки на всю ніч, яку влаштував наш знайомий з шлюхами та італьянською делегацією неміряна кількість недопалків залишилась в усих попільничках, ванній кімнаті, кухні туалеті. А ми ж з братухою попереджали!!! на ранок ми вирішили перевірити чи залишилось що випити дорогого коньячку на шару після вечірки і завітали до друга. Він ледь зміг відкрити нам двері з мокрим рушником на голові і шаленим болем в голові. Тільки ми зайшли з братухою, преглянулись, посміхнулись і все одразу зрозуміли. Не зважаючи що всі вікна були відчинені настіж в квартирі панував гидкий вонючий специфічний сморід недопалків. Що мені тепер робити з дорогими персицькими килимами що застилали поли і висіли на стінах розкішно мебльованої квартири, що залишилась другу від батька, першого секретаря горкому партії, чи якоїсь сволоти зама (всі вони не бідували).Заберіть звідси ці килими, бо я їх викину на мусорку! майже кричав він у розпачі. Тут голова розколюється від смороду так ще і килими просякли наскрізь і тепер ніщо не допомагає. Я з горя один спробував випрати у ванні, та хочте підіть подивіться, він ні на йоту не став менше смердіти. Який же я бовдур що не послухав вас, і де ви вбіса були вчора? Я ж казав що будуть проплачені обкомівськи красуні шлюхи, пьяні від отоі гидотної текіли, амарето, коньяку і чого ми тільки не намішали вчора. Він взявся за голову і пішов мочити рушника на голові холодною водою, а ми пішли собі додому, переступаючи через пляшки від різної імпортної "отрути" що вкривали підлогу. А італьянці їз коммунячими хвойдами мабуть продовжували гульки у місцевих кабаках готелю, бо як їхати до Ялти лишаючи наслідки "Куліковської битви" у квартирі постраждалого від самовпевненості друга.  

(відповісти)
Микола Нечета
2013-08-29 15:16:25

мабуть слід розпочати цикл згадок про тодішні паті з Московськими шльондрами, що привозили тоді з з собою "Голубі гітари", чи якась інша столична рокгрупа, назву якої я можу і плутати, що цнотливо іменувалась тоді ВІА. Як от ту, коли вони гужбанили на хаті у Ігоря Золотарьова, коли він збирався купувати собі гитару Джибсон, звучання якої знає добре кожен із вас з пісні Дим на воді альбому "В Скелі" Діппаплу. Я тоді теж здається спізнився і застав Ігоря співаючим у ванні з лотком сирих курячих яєць, якими він намагався вилікувати голос після вчорашньої п'янки. Ти б хоч вхідні двері зачинив у під'їзд, бо у тебе на столі там я бачив кілька десятків тисяч рублів у пачках лежить, то не всі такі чесні як я, хтось з сусідів зайде візьме та і піде собі. А то я гітару купувати збираюсь, відповів Ігор, а двері мабуть шлюхи з ""Голубими гітаристами" кинули відчиненими коли уходили, а я тут з ночі у ванні відкисаю

(відповісти)
Микола Нечета
2013-08-29 22:13:37

Я вибачаюсь дуже, шановні. Переплутав назви отих калбасних цигарок. то були Сантос Д'юмон(т), вже не пам'ятаю чи французською та назва швейцарських цигарок, бо тоді "т" вкінці не читаєцца. Та мій любий читач мабуть і не помітив тієї помилочки, хіба що знає що в Ст. Моритц звичайна суміш оріентал бленд, що у штатівський Вінстон начиняли, тільки оформлені у коричневий папір і тонкі 120мм. А краще не куріть, мої любі читачики і читачечки, як це роблю я вже багато років. бо на такі цигарки грошей не знайдете палюбому, а може їх уже і не роблять такими якісними. ті що випускають в Україні чи Росії під цими марками взагалі гівно, а те що нелегально ввозять призначено для чорнодупих африканчиків :о)

(відповісти)
Микола Нечета
2013-08-30 08:07:12

  У вчорашній серії сиесай- місце злочину Нью-Йорк криміналістичного серіалу саме йшлося про справжні цигарки і галімий контрафакт, яким наводнила штати російська мафія. Ми тут не причини обговорюємо чого і мериканчеські ніггери страждають тепер від россіян, а про справжнє і під'йобку ведемо розмову. Ну то ближчє к тєлу, як казав Гі де Мопасан. 130 $ коштує зараз блок звичайних цигарок у великому яблуку. від 60$ до 90$ російсько мафійний контрафакт. А тепер спитайте себе відверто, скільки ж повинна стоїти пачка отих справжніх мериканчеських цигарок у вас на столі, якщо там вона 13 баксів в розницю. Скільки треба доплатити за перевозку, таможню, та дрібним торговцям. І тут не йдеться про дуже дорогі цигарки, про які я розповідав вище, а про звичайний ширпотреб, типу Вінстона. Про мрію лоха совка - славнозвісне Мальборо я навіть не хотів згадувати, бо навіть від справжнього штатівського дере в дупі як від нашого Біломор Каналу. Не дарма той ковбой що зображений був на пачці помер від раку легенів, відсудивши перед цим кругленьку суму у компанії виробника. Та зараз не про це. Ми ж не про лохівськи цигарки ведемо мову. Колись і в союзі можно було придбати Вінстон чи Мальборо вироблені фуйзнаєде :о) Вони зовні майже нічим не відрізнялись від справжніх штатівських, окрім дрібного напису на боці упаковки "Продаж окрім США". І коли радянський совковий лошара з пихою доставав з кішені таку пачку так і кортіло підійти до нього і спитати, чи знає він що це гівно, що він курить містить завищений ненормований стронцій, нікотин  та смоли, а тому навіть неграм вживати таке заборонено. Я пригадую що на гарних цигарках завше був тиснений золотом напис прям під назвою Росманз Роялз чи Данхілл "Лондон*Париж*Нью-Йорк". Вже не памятаю що він означав, чи дозвіл на продаж у Світових мегаполісах, чи виробництво, або ж і те і інше разом. А можливо то стандарт цін, що ця пачка не повинна коштувати більше ніж встановлено компанією виробником. Можете поцікавитись у мережі.  Я ходжу постійно мимо кіосків з цигарками, та і близько там не бачу жодних з тих що я перерахував. Тож коли наступного разу вам захочецца закурити, спитайте себе: А чи дійсно я біла людина, якщо змушений курити те гівно, що законодавчо заборонено продавати навіть галімій чорнодупій гарлемській курві?!
P.S. Прошу вибачення, що назви славетних марок даю в українській транскрипції, та всі розуміють про що я, хто коли хоч бачив, як не курив сам. У мене чомусь погано змінюватись розкладка мовна почала, чи клава забруднилась, чи продавились клавіші. Змінювати комбінацію не хочу бо раб звичок, я скоріш продовбаю ті клавіші та викину клаву і придбаю нову, ніж відкриватиму і митиму спиртом. Ця зручна, м'яка, з крупними червоними літерами кирилицею. а круті наворочені заточені під латину не зручні. 

(відповісти)
Микола Нечета
2013-09-04 18:11:11

плавал сегодня на озере. свежо. Где и подевалось тепло, знать улетело на юг с журавлями. Люблю это место, где среди скалистых берегов, можно не стесняться наготы. То ли ветер поднял холод со дна, а быть может оно и не прогрелось толком за лето, но водичка была как серпом по яйцам. но выглянул солнышко и дало вернуться домой сухим, но стоило выглянуть в окно, как природу накрыло стеною ливня. Вовремя, всё ужно делать вовремя только и подумал я. Пусть теперь поливает цветы во дворе.

(відповісти)
Микола Нечета
2014-04-26 19:20:04

радійте люди - скоро літо :о)

 

(відповісти)
( написати коментар )