На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

* * *

Надія Пішаківська, 20.09.2013 року



За семь дверей, за сорок семь замков,

за тысячу четыреста запретов –

и все. И недействительна – любовь.

И целовать стекло в крови рассвета,

и стену твоим именем назвать,

и лоб разбить о пряный привкус боли,

и бисером горячим истекать,

когда не хватит сил подняться с пола,

и погасить последний крик в груди,

и не вино, а ночь пустить по жилам,

а после все же выдохнуть: «Приди!»

Но – семь дверей. А ключ я проглотила.

Читати коментарі (8)
Рейтинг Оцінили Переглянули
3 Гонта , Наталка Янушевич , Оля Д'оля. 428
( написати коментар )
Neti-Tel
2013-09-20 09:20:41

"ключ я проглотила" звучить дещо комічно, контрастуючи з настроєм вірша. не хочете сказати трохи нейтральніше - "а я ключи забыла"? або типу того

(відповісти)
Надія Пішаківська
2013-09-20 10:05:43

ні, ніколи

(відповісти)
Гонта
2013-09-20 09:25:34
Гарно ж як! Читається одним подиxом! А ще, чомусь пригадав "Осінь патріарxа" Ґ.Ґ. Маркеса, де головний герой закривав двері на сім засувів і сім защіпок... Сакральність чисел... :))
(відповісти)
Микола Нечета
2013-09-20 10:11:13

ващета бисер це дрібні перлини. якось з гарячим истекать вони не асоціюються у мене. Може рассипацца? бісер мені ртуть нагадує коли падає з намиста

(відповісти)
Оля Д'оля
2013-09-21 06:16:16

Вулкан почуттів. Якщо б не вибухнув словом, то, певно, спопелив би.

(відповісти)
Надія Пішаківська
2013-09-21 10:12:57

так в тім і справа, що спопелив

(відповісти)
Оля Д'оля
2013-09-21 15:17:03

Хіба можливо спопелити воду чи осмалити пеклом діамант? Бо жінка - то є Фенікс птиця: душа - мов квітка, решта - криця.

(відповісти)
Надія Пішаківська
2013-09-21 20:53:16

"Я не жінка, яке там - суцільна посуха на одній із далеких, забутих планет" (Н. Давидовська)

(відповісти)
( написати коментар )