На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Підставляючи обличчя холодному вітру

Шон Маклех, 25.09.2013 року



«Я – вітер на морі,

Я – хвиля в океані,

Я – гуркіт моря…»

(Аморген)

Колись давно я відвідав графство Арма (точніше Ард Маха). Я блукав зеленими пагорбами і біля занедбаного картопляного поля зустрів селянина з лопатою, що сказав мені: «Колись ти був рудим ірландським хлопчиком, а зараз став сивим журавлем який летить невідомо звідки і невідомо куди…» Згадавши цей випадок я написав таке:

Я – терпкий дим, що здіймається

Над картопляним полем Донеголу,

Коли селяни землі каміння

Спалюють бадилля своїх картопляних снів.

Я – солоний присмак вітру

Буремного дня ірландського літа,

Я – руда чуприна ірландського хлопчини,

Що думає про сонце

На землі графства Арма –

Землі, де крім пострілів

Немає нині іншої музики,

Де діти малюють на стінах

Людей з рушницями,

Де мрія про зелений

Листок білої конюшини

Зависає в густому повітрі

Кельтських сутінок Уладу.

Вирує холодне море –

Загусле ірландське море.

А ми все дивимось

У його далечінь

Вицвілими очима привидів.

Читати коментарі (10)
Рейтинг Оцінили Переглянули
14 Сонце Місяць , Настя Марчук , Гонта , Neti-Tel , Сновида , Tercyna , Юрій Башта , Окайда , VAVILON , InvictuS , тиха вода , Даринка Снігур , Оля Д'оля. 611
( написати коментар )
Neti-Tel
2013-09-25 10:17:24

перші чотири рядки найсильніші, все решту після них нмд якось наче й не звучить, але це лиш моє власне враження.

(відповісти)
Шон Маклех
2013-09-25 21:08:19

Хм... Цікава думка. Але цей твір є цілісним - тут неможливо викинути ні слова - інакше все втрачається....

(відповісти)
Сновида
2013-09-25 10:46:45

Чудово! Така причасність родовій долі - солодка й болюча. Дуже. 

(відповісти)
Шон Маклех
2013-09-25 21:06:18

Дякую за розуміння!

(відповісти)
Гонта
2013-09-25 10:54:11
"...людей з рушницями" - отут історичну правду отак приxовано майстерно. Подобається мені лейттема і вірш - загалом! :))
(відповісти)
Шон Маклех
2013-09-25 21:05:24

Дякую за відгук! Це лише замальовка про.... Свого роду етюд.

(відповісти)
Tercyna
2013-09-25 14:41:21

і привидам теж самотньо

(відповісти)
Шон Маклех
2013-09-25 21:02:48

Нинішній світ - світ самотніх...

(відповісти)
Даринка Снігур
2013-10-01 19:07:53

погляд у далечінь - це майже завжди самотність,

і очі тоді стають такого кольору, як і сказано.

трошки сумно, Шоне

особливо ото "все" перед "дивимось"

(відповісти)
Шон Маклех
2013-11-07 01:31:37

Світ сумний... Особливо наш ірландський світ... Тому так пишеться. Тому і все, тому і дивимось...

(відповісти)
( написати коментар )