На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Звір

Anairda Kashef, 25.10.2006 року



Я – звір! Безжалісний звір.

Живу у власних хащах і стражданні.

Я – звір, якому холодно вночі.

Пробач мені слабкість – кохання.

Я – звір, у якого душа

Ще не втратила риси людини.

Я – фрагмент із чужого вірша.

Мені ще не підібрано рими.

Я – звір, ти чуєш, я – звір.

Може вовк, а може лисиця.

Я полюю сьогодні на біль,

Хоча щастя ще іноді сниться...

11,03,1999р,Б,

Читати коментарі (5)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 610
( написати коментар )
rutko
2006-10-25 17:08:13
як жахливо!... а ж можеш писати краще... (я про контекст) рекомендую почитати вірші вовченяти.
(відповісти)
Anairda Kashef
2006-10-25 17:19:40
прохання мене не їсти цей вірш подобється багатьом а коли подабається більшості і не подобається одиниці-двом про що би це свідчило??? га???
(відповісти)
rutko
2006-10-25 17:49:55
ну, я не належу до багатьох, слава Богу :) і чому я маю їсти щось несмачне, накорми мене чимось кращим а вірші вовченяти (Magic Wolf - так здається пишеться) все ж таки прочитай.
(відповісти)
Вакуленко-К. Володимир
2006-10-25 22:14:35
Чесно кажучи мені він справді подобався. Але ж чи важливо для тебе те, що не варто залишатися на рівні ПМ? Як мені подобається коли свої вірші читають мої діти! Вони простенькі, звичайні, але в них вкладена дитяча Душа. Я чекаю від них модернізації, і знаю(бо пройшов цю школу), що не всі стануть поетами із них.Але коли хоч двоє з них будуть великими полетами, значить не дарма я просижував штани в літоб"єднанні. Колись читав Котляревського - подобався, але ж бо тепер хочеться щось більшого, щоб надихало по новому. Він гарний поет, але давній. Я не змагаюся з модою, вона зі мною змагається. Анаірдо, треба виходити, залишати своє колишнє(хоча я шліфую, інколи на новий лад) і створювати майбутнє.Такими нас створило життя, візьми сучасне і віддай дітям більше ніж ти взяв. Це правила виживання і якщо ти шукаєш себе в поезії, то знаходь. Коли цинковий боєць оправдався всіма, я про себе мовив: я можу більше. Скоро з"явиться ще краще, в цьому впевнений на всі 100! Перед ним було стомлення. Тепер, на мій погляд, не зовсім він сильний вірш. Часи змінюють мене, я постійно від себе щось вимагаю. Знаю, зможу, не здамся! Ось моє повсякденне правило.В поезії я упертий.
(відповісти)
vic
2007-01-27 12:33:06
Не один я такий у Всесвіті Хижий,лютий,страшенний звір!! Я вже думав помру у безвісті Бо не знав хто такий до цих пір. А тепер вже роззявились очі І уважно оглянув себе: Часом ніжно про шось муркочу, Часом гиркаю,гавкаю зле.. Лиш не можу сказати точно Чи я кіт,чи я пес,чи я кнур.. Бачу ти це так робиш охоче, В мою душу як Вій зір занур.. Що побачиш там..лиш не жахайся!! Можуть бути у ній й хробаки. Звідки взялись вони не питайся.. Назбирались мабуть за роки..
(відповісти)
( написати коментар )