На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Біле есе

Фома Пугаляк, 01.11.2013 року



- І що, справді яблука там лежать по цілому саду і ніхто їх не збирає?

- Ага. Це дуже гарна картина. Різні сорти, тобто багатьох кольорів. Здалеку виглядає так, наче конфеті порозсипали. Підходиш ближче – вони виблискують як різнокольорові кульки, знаєш, коли ми були дітьми, то були такі скляні, під них ще багато ігор придумували. А підійдеш зовсім близько, то навіть трохи боязко, наче перед мінним полем – розумієш, що вони налиті соком, тільки зроби непевний крок, доторкнися і антонівка розірветься на жовті осколки, зачепи ренету і вона вибухне, розкидає іржаві клапті на траву, відірви ніжку з лакованої морозцем йони і вона моментально детонує на тебе соком.

Взагалі з яблуками то вже так є, що не звертаєш на них увагу, допоки котре одне тебе не привабить формою, запахом, відтінком. І хоч це невиправдано смішно спокушати жінку поїхати до тебе на дачу під приводом позбирати яблука, подивитися на звиклий кінець їх життєвого циклу чи підготовку до реінкарнації, вибрати найгарніше з них, сказати б, провести такий конкурс, не втрачаєш бажання і доброго настрою, знаючи, що й запрошена жінка добре розуміє про які яблука йдеться.

Треба визнати, жінки вкупі з яблуками ніколи не означали для чоловіків чогось доброго, завжди після їх зустрічі (жінки з яблуком) в мужчини не залишалося вибору і треба було доконечно кудись їхати, покидати дім, бити одне одному пики, замість того, щоб сидіти на порозі власної хати і милуватися тим, як яблука створюють на трав’яному килимі візерунки, як запізнілі оси і вигнані з вуликів за профнепридатність трутні беззмістовно кружляють над розлупаним, зацукрованим яблуком. І гадаєш, чи варто зануджувати жінку тим фактом, що якщо всі атоми Землі стиснути, скласти наче різнокольорові кульки в кошик один до другого, то в результаті отримаємо щось розміром з яблуко, так все навколо - більше пустота, аніж матерія. І для чого додатково вести пусті балачки, доповнювати, розширювати всесвіт вакуумом? Зрештою, серед варіантів створення Світу (до чогось бодай неблизького можна хіба віднести «Земне яблуко», хто зна чим Бехайм керувався, надаючи глобусу таке ім’я) не значаться жодні яблука, хоча міфи з різних континентів натякають на подібну структуру зародка Світу.

- Або золотисті горіхи – їх стільки на долівці, що треба переступати. Не маю уявлення як через них дрібна звірина перелазить, скажімо, той самий їжак чи. Навіть не знаю хто ще.

І тут приходиться показувати, як переступає їжак через горіхи, обережно, переставляючи ногу за ногу, спотикаючись, демонструю ту важку природну процедуру переступання їжаком горіхів, - робити з себе вар’ята мені завжди краще виходить аніж спокійно сказати «поїхали, позбираємо те, що Бог дав і займемося на природі тим процесом, який їжакам приносить значно більше незручностей, аніж людям». Але співрозмовниця мовчить і не посміхається. Мені залишається лише здогадуватися які хімічні процеси зараз проходять під її шкаралупою, які незнані думки відбиваються від оболонки, не виходячи назовні. Повний ідіот, - скоріш за все, думає вона. Добре, хоч, що не здогадався фуркотіти при цьому, - думаю я.

З горіхами все простіше, аніж з яблуками. Вони достойно мандрують в міфах, перекочуються в казках та легендах значно зрозуміліше і більш безпечно для героїв. Так, скажімо, з них створюють людей і навпаки, синтезують протиотруту, їх тверда оболонка має явний вплив на ототожнення з безсмертям, яке вони, будучи золотими, можуть запропонувати тому, кого любиш до нестями.

Часом, спостерігаючи, як горіхи, неквапно вилазячи з пазух, зіскакують вниз на бруківку, мене переслідує одна думка. Чи є зворотній зв’язок землі з деревом? Можливо, горіх обмацуючи корінням землю, робить висновок про те, що, скажімо, вона тверда і, відповідно, треба зробити шкаралупу плодів міцнішою або навпаки, випускає малих на м’яку ніжну трав’яну долівку з мінімальним запасом міцності обмундирування, тим самим забезпечуючи більшу кількість потомства? Втім, хто зна, може й справді дерева це душі людей і горіх вночі, коли ніхто не бачить, опускає гілля, перераховує і відсуває горішенята на найбільш родючий ґрунт, вкладає кожне зокрема на зимову ночівлю, накриваючи листям? Якщо це так, то я б хотів згодом стати горіхом.

- А що ще є в тебе в саду?

- Дуб, але він не з тих, котрі плодоносять яблуками і горіхами.

Жінка на хвилю замислюється і виносить рішення, врешті усміхнувшись:

- Поїхали.

Я теж усміхаюся і тихенько пофуркую, беручи її за пагін.

Читати коментарі (14)
Рейтинг Оцінили Переглянули
17 Гонта , Відана Баганецька , Настя Марчук , Шон Маклех , Олексій Юрченко , Михайль Дедал , Окайда , Neti-Tel , Наталка Янушевич , Микола Нечета , Андрій Мирохович , Даринка Снігур , Глід , тиха вода , Роман Миронов , Kрабаt , Ніколо. 668
( написати коментар )
Відана Баганецька
2013-11-01 15:02:27

клас

давно не читала такого, що, здається написано для себе, із внутрішньої потреби, а не для виставлення на суд читача

і останнє речення - просто блискуче

(відповісти)
Фома Пугаляк
2013-11-01 15:10:37

дякую, приємно чути)

(відповісти)
Шон Маклех
2013-11-01 22:11:09

Сучасно. Чудовий твір!

(відповісти)
Фома Пугаляк
2013-11-01 22:27:46

дякую, Шоне. а хтось ще про ті дерева згадує?

(відповісти)
Михайль Дедал
2013-11-02 00:23:47

біблійне

(відповісти)
Фома Пугаляк
2013-11-02 12:01:02

і біблійне теж.

(відповісти)
Даринка Снігур
2013-11-02 02:56:07

так це біблійне

(відповісти)
Neti-Tel
2013-11-02 13:57:36

потужний такий твір, особливо тим, що має кілька площин прихованих символів -

перша - значення плодів (аж хочеться продовжити про каштани, вишні і тд :)

друга - особливі деталі самої розмови - пагони, фуркання :)

наче зависаєш, ковзаючи між тими значеннями

(відповісти)
Фома Пугаляк
2013-11-02 18:53:55

дякую, десь заради такого і писав.

(відповісти)
Андрій Мирохович
2013-11-02 19:50:20

таке відчуття, що ти мав би в Станіславові народитись

(відповісти)
Фома Пугаляк
2013-11-02 19:58:01

себто?

(відповісти)
Андрій Мирохович
2013-11-02 20:01:48

себто, феномен

(відповісти)
Фома Пугаляк
2013-11-02 20:16:51

е. мені всюди добре.

(відповісти)
Kрабаt
2013-11-06 11:06:30

ну якщо добре, Фомо, тоді добре ...стану тепер читати на ЛК і прозу.

(відповісти)
( написати коментар )