На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

* * *

Надія Пішаківська, 21.11.2013 року



Застиг на склі чорнильний силует

хисткої гілки з дерева розлуки…

І хто зупинить цей нестримний лет

терпкої виноградини – повз руку.

Хто замість мене сплатить всі борги,

зачинить двері, вчинить щось вагоме,

зіткне чи роз’єднає береги

твоєї втечі і моєї втоми.

Роки як ріки, круки як зірки,

у білій брамі долю креслить гілля,

і ти уздовж чи впоперек руки

летиш з верхівки руйнівної хвилі.

Не ти один, усі отак летять,

аж виноград втрачає сизу терпкість.

А далі – тільки дерево життя,

розтяте навпіл лінією серця.

2003

Читати коментарі (4)
Рейтинг Оцінили Переглянули
1 Neti-Tel , Фома Пугаляк , Гаврилишин Наталія. 403
( написати коментар )
Neti-Tel
2013-11-22 10:15:36

ваші вірші дуже гарно звучать,

цей теж краще сприймається на слух, ніж розумом,

мені трохи складно уявити деякі образи, але відчуття чогось такого, наче терпкуватий сум, - воно є.

(відповісти)
Надія Пішаківська
2013-11-23 09:34:53

Дякую за теплі слова

(відповісти)
Микола Нечета
2013-11-23 12:35:28

так і хоцца втулити "-" за зупинить лет виноградини. далі навіть читати не схотілось

(відповісти)
Фома Пугаляк
2013-11-23 21:30:18

блін, так давно не бачив слова "зіткне" в текстах, що аж пройняло.

"круки як зірки" - награно чується після "роки як ріки".

(відповісти)
( написати коментар )