На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

маленька-малесечка рецензія

Ваня, 22.11.2013 року
Рецензія на твір «Грета і крихти» автора



Грето, де твої крихти?

Де ти залишила останні спогади?

Квіти і їх пелюстки затихли,

від них потягнуло незримим холодом.

Зими не вічні, весни теплішають,

літо приходить швидше звичайного.

головне носика свого не "вішати",

а чекати чогось особливого й файного.

Грета знайде свої теплі крихти,

загорне їх в пухке і солодке тісто,

і біль та холод поступово стихне,

на руки впаде з ключів намисто.

Відчиняй ними всі двері, усі вікна,

усі щілинки,усі очі, усі збочення.

Грето, це буде не те,до чого ти звикла,

але я ж знаю, тобі того так хочеться!

Спробуй приготуватися буди збитою,

бути зломленою, бути забутою,

бути осліпленою, згодом-вбитою,

але коханою, багатою і розкутою!

Грето, де твої крихти?!

Тобі ще з них Всесвіт творити.

Читати коментарі (4)
Рейтинг Оцінили Переглянули
4 Lipa , Микола Нечета , Сергій Нечета , Роман Миронов. 1243
( написати коментар )
Lipa
2013-11-22 18:51:29

ах, Івоооо, намішала сюди і Грету, і Єву, і мене, і ше півсвіту, але ж тааак намішала!

сижу і кайфую!

дуууууже)

 

(відповісти)
Ваня
2013-11-22 18:54:14

Ліп, в цьому вся ти*

(відповісти)
Микола Нечета
2013-11-22 20:58:37

ДОБРА СПРАВА, дякую. приємно шо не лише я люблю цю непересічну авторку

(відповісти)
Ваня
2013-11-23 13:13:19

о,дуже непересічну,але від того не менш прекрасну*

(відповісти)
( написати коментар )