На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

СТОРОЖ

Kрабаt, 13.12.2013 року



Стояв на варті – сивий і сліпий

Де три дороги добігають мосту.

Незмінний сторож – вічний вартовий,

Заручник-раб забутого форпосту.

Почув що йдуть - зашелестів пісок

Під підошвами чорними з утоми.

І репнув обрій в грозовому громі -

Кривавим змієм в иріях замовк…

- Стій! Хто такі?! Що стало?! В чому річ?!

Чому ви тут? Куди ідете? Звідки?

- Ми – Пастухи, женем отару в ніч, -

Людських гріхів порадники і свідки…

- А що за спів... Що то за тужний спів?

Той дивний стогін, придих горем спертий...

- То спів сестер, дружин і матерів,

Прощальна пісня на дорозі смерті…

- Я чую плач...- То плач малих дітей.

Не їх вина, це їхні душі плачуть,

Безсонні дні їх, очі їх незрячі…

Голодні й спраглі між скупих грудей…

- А що за хрип там? …- Хрип старих батьків.

З останніх сил вони ідуть між нами,

Бо ми пророслі дітьми і батьками -

Без них ніяк. Од віку й до віків…

- Ще довгий шлях ваш? - ...Так. Ще йти і йти.

Бо йдем у Бозі, з Богом і до Бога

У Дивний Сад, в Обіцяні Світи...

Скажи нам, Стороже: то справді Та Дорога?

- Чи справді? Мабуть ... – В горобину ніч

Він зняв шолом, і витер піт рукою.

Як враз прозрів від світла їх облич!

- Я плоть від плоті…

Ваш.

Візьміть

мене

з собою.

12.11.2013 року

Читати коментарі (13)
Рейтинг Оцінили Переглянули
15 тиха вода , Neti-Tel , Настя Марчук , Надія Пішаківська , Олеся Житкова , Оля Д'оля , Окайда , Роман Миронов , polishuchka , Dante , Юлія Таборовець , Даринка Снігур , Глід , Фома Пугаляк , Гаврилишин Наталія. 680
( написати коментар )
(стертий коментар)
Kрабаt
2013-12-13 15:55:24

Ех, Сашо...Я вже сивий)

(відповісти)
Neti-Tel
2013-12-13 15:34:36

ого. мороз по шкірі. несподіване закінчення

(відповісти)
Kрабаt
2013-12-13 15:56:30

коли написав...здалось недоречно пафосним...не став викладати...

(відповісти)
Neti-Tel
2013-12-13 16:05:17

я б не сказала, наче там є якийсь пафос :) мова якраз така, яка підходить для викладу міфу - дуже образна, по-українськи щемлива,

а цей вибудуваний вами сюжет - взагалі супер, перебір різних варіантів у діалозі - це дуже гарний риторичний прийом, відомий ще з Сократа і Золотоуста.

ну і закінчення дуже вдало добудовує картину, робить її інтелектуальною, завершеною - і саме це викликає багато роздумів.

Мені здається, що це на сьогодні найсильніший ваш твір :)

(відповісти)
Kрабаt
2013-12-13 16:12:48

такі дивні зміни парадигм...тепер і сам дивуюсь : ніби вдалось уникнути пафосу...дякую, Олю, за щедрий аналіз і за оцінку)

(відповісти)
Олеся Житкова
2013-12-13 21:59:00

Намагалася вишукати недоліки, але, зрештою, лише пара слів трохи ріжуть зір)
Молодець!)))

(відповісти)
Kрабаt
2013-12-13 22:12:58

Дякую, Розенрот)

(відповісти)
Оля Д'оля
2013-12-13 22:22:01

Ну, що сказати. Слів немає. Є сила образів і в цьому - сила... Бравіссімо!!!

(відповісти)
Kрабаt
2013-12-13 22:23:15

))...але ще треба не один раз ті образи вивірити...

(відповісти)
Юлія Таборовець
2013-12-17 10:35:06

 Читала, затамувавши подих. Нема слів. 

"...Бо ми пророслі дітьми і батьками -

Без них ніяк. Од віку й до віків…" , "Бо йдем у Бозі, з Богом і до Бога..." Прекрасно. Та тут можна кожен рядок цитувати!

(відповісти)
Kрабаt
2013-12-17 11:35:22

Дякую за ваш коментар)

(відповісти)
Фома Пугаляк
2013-12-25 12:09:24

дуже вдало. такі теми піднімати то ще треба мати відвагу, насамперед впевненість.

(відповісти)
Kрабаt
2013-12-25 17:52:56

от відваги відразу опублікувати якраз і забракло...але реалії все розставили по місцях...

(відповісти)
( написати коментар )