На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайти

історія однієї доби

Тетяна Мельник, 02.11.2006 року

Субота. Ранок (6:00). Кьольн.

передчуття...

не можна вертатися.

Просто...

летіти – мовчки

передчуття...

не можна вертатися.

Моторошшшшно.

Субота. Ранок. 10:00. Прага.

обтрушую погляди чоловіків

як попіл...

слов”янка із мене – ні к чорту

чорні

сліди на білому шклі - картинки

моне

монети не залишай на сльози...

Кава.

Кельнер і синій фартух.

Цукор.

Плями і жовті квіти.

Це нова абетка -

на зцілення

літера “Золь”

Тіні мізерних людей

у чорних авто –

земля моя близько...

Субота. Ніч. 00:00. Київ

Жовтень.

Сухожилля ламкі

Мов крига –

Тому не ворухайся...

Стій!

вічність куштуй на друге

страва на перше – Я

чому ж тобі, любий,

так гірко?...

Читати коментарі (11)
Рейтинг Оцінили
0
( написати коментар )
Скіф
2006-11-03 18:21:13

о, це ж божественно! 8-0

(відповісти)
молодший син миколи
2006-11-03 18:27:11

ти шо, оце мене дійсно!!!!!!!

класно

(відповісти)
Тетяна Мельник
2006-11-04 21:23:39

дяка :)

(відповісти)
Вакуленко-К. Володимир
2006-11-03 23:09:40

Якось очі не доходили до того, щоб щось почитати. Бачив, бачив, але за справами не встигаю. А якщо я тихенько скажу ГУТ, ти не образишся? Бо це дійсно дуже гарно!

(відповісти)
Тетяна Мельник
2006-11-04 21:24:04

дяка:)

(відповісти)
Скіф
2006-11-03 23:46:31

вау, ну ви всі даєте.

так бачу, що стьоб у коментах вже мало просвічується, або, просто-напросто, поганий з мене стьобник.

я, взагалі-то, усвідомлюючи божественність ТМ (не "Кока Кола" ТМ) хочу зазначити, що набір образів, поєднаних у часі та тим, що є ніби спонтанними думками (написано скоріше як згадки спонтанних думок), ввижаються мені як крайньо партикулярними (звичайно, інтелектуальні товариства можуть бути зависокими для мене), так і крайньо тривіальними (переживання твору, як би я не намагався, читаючи твір ретельно, уважно, без зупинок, а після певної перерви, читаючи вільно, не виникало в мені). і краси якоїсь я тут не бачу. якщо хтось бачить - покажіть, будь ласка.

звичайно, це можна, з певним дотягуванням, назвати поезією. а, от, чи варто?! (тут наголос, і це має щось означати. хто здогадається, що саме - отримає від мене нет цукерку)

власне, це все, що мені дуже хочеться дізнатись. і я сподіваюсь, що шановне панство виділить мені, як би це дивно не виглядало, хоча б крихітку своєї дорогоцінної уваги.

попередньо дякую

(відповісти)
Скіф
2006-11-04 00:38:15

і ще, мені так, як ви вже зрозуміли, не дотягуючи до вас, себто далеко і низько, здається, що правильно ставити так - "?..", а не так - "?...".

хіба ні?

а-а! хоча, так...так. це ж постможерн, як я одразу не збагнув, угу...

(відповісти)
Тетяна Мельник
2006-11-04 21:26:16

скіфе, не подобається - не читай, не коментуй... словом, тебе хтось примушує читати мої вірші?...

(відповісти)
Скіф
2006-11-04 23:52:12

хм... що ж тут сказати?..

по-перше, мене примушує читати та коментувати моя відповідальність як (як би там не було) критика. навіть, якщо це зависоке по відношенню до мене слово.

по-друге, хочу запитати: тобі важко дається сприйняття того, що твої "твори" можуть не подобатись? якщо так, то це жахливо для автора.

бо коли б я писав дурню (такий варіант існує, чому б ні?), то тобі би нічого не коштувало дати одне-два пояснення, і я би вже не вважався таким, який вартий хоч якоїсь уваги, коли би після твоїх розумних, логічних, чітко аргументованих і повних відповідей почав би гнати на твої тексти. ти би більше не ображалась (як ще можна зрозуміти твій комент??), бо місця дурному мені не було б поряд із твоїми текстами та твоїм іменем. тоді б твоя поезія почала цінуватись ще більшим колом читачів, оскільки підгрунтя творів вважається настільки широким, наскільки добре автор може пояснити твір (якщо твори автора маловідомі, або не читаються через відсутність здорової критики, що пояснює важливе місце творів у літературі), і ризикувала б стати класичною.

але, якщо я написав не таку вже дурню, а ти, у свою чергу, закриваєшся від моїх слів, і не відкриєшся, то ти жахливий автор, і мені дуже прикро за твоїх читачів. (що ж ти тоді їм навіюєш своїми віршами, якщо дієш так /закриваєш очі на критику, вага якої не була розумно поставлена під сумнів/?? невже щось добре, банально добре, хороше!?) в такому разі, я вважатиму за обов*язок вказати людям на місце твоїх "творів" у літературі, засади написання твоїх "творів", світогляд, що вони висвітлюють, їх вплив на читача та на те, що варто читати класиків, або інших сучасників, твори котрих є мистецтвом, є літературою, а не дечим іншим, чим є у /закритого до критики/ автора.

але, який конкретно з попередньо написаних варіантів буде твоїм, як ти вже зрозуміла, допоки невідомо. невідомо, доки невідома твоя реакція на цей комент. невідомо тоди, доки ти не прочитала цей комент. але, коли ти його прочитаєш, то тобі слід зробити вибір.

PS: мій коментар до твого тексту кількома коментами вище.

PS2 (як до культурної людини): можливо, ти вважаєш себе хибно обвинуваченою. якщо так, то я на це скажу тобі наступне. романтизм має цікаві ідеї. але варто пам*ятати, що ліричний герой творів, які відносять до течії романтизму, протидіє не пошукам, спробі здорово жити, а філістерству.

(відповісти)
Тетяна Мельник
2006-11-05 14:12:43

скіфе, можеш вважати мене жахливим автором, я ж не проти. тільки маю переконання, що автор і текст - це дещо автономні планети. Тексти існують самостійно. і я не повинна нічого пояснювати - оскільки будь-які авторські пояснення - це авторитарність у стосунку до читача. то ж краще вважай мене поганим авторм... але будь вільним читачем.

(відповісти)
молодший син миколи
2006-11-05 14:53:30

мені дійсно сподобалось

(відповісти)
( написати коментар )