На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Міст через річку Ліффі

Шон Маклех, 24.12.2013 року



«…Під мостом Мірабо хай Сена плине

Хай б’є годинник, ніч настає

Минають дні, а я ще є.»

(Гійом Аполлінер)

Колись давно я стояв на дерев’яному мосту над річкою Ліффі – потоком нашої долі і довго дивився зачаровано в глибини чи то води чи то буття, яке теж є потоком і подумав, що все минає, окрім Ірландії. І тоді згадавши і «Міст через річку Куай», і «Міст Мірабо» я написав таке:

На мосту дерев’яному*

Між двома берегами

Мого розхристаного «Я»,

Між двома кудлатими пагорбами**

Рудої, як сонце Гібернії

І двома способами бути

Невловиме сплетіння

Ниток буття

Зобразило ілюзію,

Яку звемо своєю свідомістю.

Пастух отар помислів,***

Вівчар старий полонин неба

Сказав мені ненароком, що

Ірландія – це сплетення доріг,

Де мости тичуться

Вказівними пальцями поручнів

У велике «Ніщо» історії,

Де кожна дорога

Без початку і кінця

А кожна стежина

Протоптана сліпими музиками.

Ми вічно стоїмо на мосту,

Зазираємо у глибину ріки часу,

Шукаємо дно цього потоку

Темного, як крук короля Коннахту.****

Зимовий дощ. Краплі.

Примітки:

* - а колись через річку Ліффі всі мости були деревяні. Це потім зрозуміли, що камінь – це кістяк, а з дерева можна робити тільки музичні інструменти і гільйотини. Тому, коли міст роблять з дерева – він автоматично стає музичним інструментом. Не грайте на ньому свої сумні мелодії…

** - а в Ірландії можна бути тільки між двома пагорбами. Навіть коли стоїш на вершині гори святого Патріка – все одно відчуваєш, що ти між двома пагорбами. Тільки не зазирайте в середину цих пагорбів – не треба…

*** - він гарний співбесідник. Певно, найкращий співбесідник. Якщо хочете поговорити про час – то тільки з ним.

**** - а колись був в Ірландії ще чорніший крук, він називався Сathanna Fhiaigh. Але не згадуйте про нього намарно…

Читати коментарі (10)
Рейтинг Оцінили Переглянули
16 Neti-Tel , Chiara Rey , О'Брайен , Ведмідь , тиха вода , Kрабаt , Микола Нечета , Окайда , gala.vita , insulttoinjure , Роман Миронов , Tercyna , ОльгамацО , Lilu , Фома Пугаляк , Оля Д'оля. 614
( написати коментар )
Neti-Tel
2013-12-25 09:42:01

Ірландія теж минає :) згадайте хоча б майя, ацтеків... про Атлантиду взагалі мовчу... 

а що то за пастух отар помислів? щось типу поговорити з самим собою? :)

(відповісти)
Шон Маклех
2013-12-25 19:18:36

Справді все минає і минало - і мая, і ацтеки, і Римська імперія. Але Ірландія не минає. Ірландія вічна. Навіть коли планета Земля піде у небуття, Ірландія лишиться - у потойбіччі, у Всесвіті, у світі одвічного...

(відповісти)
тиха вода
2013-12-25 13:51:40

Вірш – матрьошка, - вірш - мережка, вірш -- вегетативний корінь, - вірш - «невловиме сплетіння»…

 

кожний рядок підштовхує читача «протоптати» новий, не менш шокуючий  верлібр, вдивляючись - куди вказують поручні… розглядаючи глибини ріки часу…..

(відповісти)
Шон Маклех
2013-12-25 19:19:45

Дякую за розуміння! Не сподівався, що цей твір зрозуміють...

(відповісти)
Шон Маклех
2013-12-25 19:19:27

Дякую за розуміння! Не сподівався, що цей твір зрозуміють....

(відповісти)
Tercyna
2013-12-28 23:34:29

гібернія/губернія.  взяте у лапки "ніщо" -  добряче залапкована суть історії. от ви тут навіршували, а вірш візьме, й вийде з-під конролю - бо має "помисли". 

 

............

 

ілюзія/свідомість  - сліпі музики, що рухають танцюючих. класні рядки і суть.

 

(відповісти)
Шон Маклех
2013-12-30 19:23:36

Дякую за відгук! А вірші вони такі - всі - живуть собі своїм життям. Автор і хотів би буди пастухом тої отари літер - та де там...

(відповісти)
Lilu
2013-12-29 23:53:47

І ось читаючи, виникло якесь непереборне бажання відвідати і ту Ірландію, і ту меланхолію позагрібати ложками і зробити колаж. Але ж знаю, що не відвідаю, то чому так тягне?))

(відповісти)
Шон Маклех
2013-12-30 19:25:42

Насправді і відвідати Ірландію не так складно, і журитися на вересовій кручі дивлячись на руїни давнього замку - ще легще... Так що спробуйте. А в Ірландію багатьох людей тягне - такий то вже наш острів - людинопритягувальний та тягучий...

(відповісти)
Lilu
2013-12-30 19:30:25

Ви  теж до цього доклали зусиль)

(відповісти)
( написати коментар )