На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Серце світу сього

Шон Маклех, 24.03.2014 року



«Всесвіт – одна велика жива істота,

її душа – Бог, а її серце – Сонце.»

(Клеанф)

Сонце зазирає цієї весни

В кожну зворохоблену душу.

Люди гарячого полум’я

Відчувають,

Що ритм їхніх сердець

Звучить барабаном,

Як ритм серця нашого Всесвіту.

У кожного сонцепоклонника

Серце – шматочок Сонця.

Складаємо світилу офіру

Медом – жовтим як Сур’я –

Золотим дарунком

Сонячних літунів,

Що співають своїм гудінням

Вічну славу вогняному серцю,

Першопочатку нашому життєдайному.

Здіймаємо руки до Неба,

До цієї колиски синьої,

До цього колеса вічності,

Шатра буття всеосяжного:

Кличемо тебе, Сонце!

Серце нашого світу!

Зійди над світом темряви,

Спали чорну неправду,

Висуши твань облуд,

Прожени країну мороку

З нашого світу джерел!

Читати коментарі (2)
Рейтинг Оцінили Переглянули
8 chajechka , Дмитро Улянич , VAVILON , Роман Миронов , Ляля Райдуга , особиста Кліо , marta , Оля Д'оля. 514
( написати коментар )
VAVILON
2014-03-25 08:11:21

Справжня ода Сонцю

сказати краще, веснянка

дуже сподобалися //сонячні літуни// )

(відповісти)
Шон Маклех
2014-03-25 20:06:11

:-) Дякую за відгук і розуміння! Це все весна - надихає... 

(відповісти)
( написати коментар )