На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

На пагорбі Уснех

Шон Маклех, 01.05.2014 року



«Нікому не відомо, звідки він родом,

Якщо тільки не був він одним з тих,

Що тікали з Тари від Пана Багатьох Ремесел

І живуть нині в Дімрай Брег.»

(Легенда «Трайг Туйрбе»)

Ніч на Белтайн – мені приснився бог-олень,

І я благословив прозорий світлий день -

День давніх королів і Уснеха синів.

Вогонь Белтайну на вершині догорів,

Згас, у ніщо пішла остання квітня тьма,

Прийшов Белтайн. А з моря вогка мла

Уже як літня. Вже, неначе, з неба дар

Як Улл плоди із білих-білих хмар

В долоні падають ласкаві літні дні,

Пастух овечій м’якості ще не співав пісні,

Ще жодну волохату не назвав Карах,

З чобіт дірявих не змивав росою прах,

Ще сиру не варив із торфу запаливши ватру,

Ще не журився вихиливши кварту

Гіркого віскі днів. Журба ще не доспіла

Ще все цвіте, ще вітер водолій і Ерінн посивіла

Ще радісна, ще не вдова. Ще верес не цвіте

Ще птах співає, водоспад шумить, трава росте

Іще не випитий п’янкий червневий ель,

Дарує сміючись життя бог сонця – Бел.

Читати коментарі (2)
Рейтинг Оцінили Переглянули
7 Kрабаt , Борис Смиковський , Пілігрим , Оля Д'оля , Настя Марчук , Катерина Ляшевська , Фома Пугаляк. 494
( написати коментар )
Оля Д'оля
2014-05-02 05:23:32

О, Боже! Як все сонячно, коли ще, ще, ще...

(відповісти)
Шон Маклех
2014-05-02 10:37:58

Справді.... 

(відповісти)
( написати коментар )