На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Зимне

Надія Пішаківська, 02.05.2014 року



лежиш в заметі й думаєш — так і треба

повз тебе час — повзе, крокує, біжить

і то в потилицю хрипко — про «вище неба»,

то поруч сяде — мовчки гострить ножі

ти вмієш — медом, шовком і пелюстками,

а ще — словами зі зміщеним центром ваги

по всьому, що було й не було між нами,

казки глибокі стали, як ці сніги

на зламі січня, знаєш, ніщо не вічне

любов розтала, не діждавши відлиг

самотньо йду у сонне середньовіччя

навколо тебе стигне рожевий сніг

Читати коментарі (1)
Рейтинг Оцінили Переглянули
7 Настя Марчук , Kрабаt , Артур Сіренко , Фома Пугаляк , Роман Миронов , Гаврилишин Наталія , Костя Крик. 390
( написати коментар )
Артур Сіренко
2014-05-02 20:11:50

Цікавий текст. Зачепило... 

(відповісти)
( написати коментар )