На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Розірване намисто

Шон Маклех, 10.06.2014 року



«Перли розсипані.

Нажаль, розірвана нитка…»

(Райнер Рільке)

Наш світ зруйновано.

Намисто днів і слів розірвано.

У жмені перли істин.

Міста людської віри

У руїнах. Тліє прах надій.

Свою містерію безглузду правлять

Тиран і лицедій.

Наш сад порубано.

Священних манускриптів попелище.

І дим гірчить

У стійлах скотарів.

Світ нетривкий.

Вервечку часу й молитов

Розітнуто. Розпалась

На ноти пісня Всесвіту.

Молись. Епоха зла

Прийшла дочасно.

Над світом душ панує мла.

І про останні дні святі

Пророчить сивочолий старець –

Монах, скрипторій і скрипаль.

І я цю казку слухаю, нажаль…

Читати коментарі (2)
Рейтинг Оцінили Переглянули
13 Kрабаt , Максим , Пілігрим , Внутрішнє освітлення , Ігор Стожар , Андрій Скіф , Катерина Ляшевська , Окайда , тиха вода , in_a_landscape , Даринка Снігур , Lilu , Оля Д'оля. 527
( написати коментар )
in_a_landscape
2014-06-12 16:54:07

За вихором тіней й уламками стіни місяця ранковий серп крізь хмари прозирає...

(відповісти)
Даринка Снігур
2014-06-14 11:54:15

заспокоїтися не вдасться

жахно й смішно тремтіло листя

зачекай не шалій козаче

або вже розривай намисто...

 

 

в мене такево є теж. але все-таки це зовсім інше

(відповісти)
( написати коментар )