На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Запах полину

Шон Маклех, 25.06.2014 року



«Іще раз, коли

Химерний запах полину…»

(Майк Йогансен)

Моя земля завжди пахла вересом –

Невагомим та оксамитовим,

Квіткою забутого трунку,

Але вже сто років вона пахне полином.

Хоч кажуть, що то євшан-зілля,

Хоч кажуть, що так воно є, бо небо

Теж синє і сиве як і ці листя абсентні,

Але запах гіркий – не п’янить, засмучує,

Бо земля теж сивіє – стає полинною,

Якщо й поростає бадиллям, то чорним,

Але все одно лишається сивою,

Бо руки людей забувають доторки,

Окрім доторків до холодного заліза,

А небо стає мовчазним і німим,

Хоч колись співало і шепотіло

Свої таємниці кельтам-мрійникам –

Колись, як вранішнє сонце рудоволосим

А нині теж сивим. Дочасно.

Бо навіть дим тільки сивий

Клубочеться над моєю землею –

Над Ольстером.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
11 Настя Марчук , Чарівні Блохи Святого Антонія , Катерина Ляшевська , Любомир Коблик , Борис Смиковський , Окайда , Пілігрим , Максим , Я , Lilu , Оля Д'оля. 477
( написати коментар )