На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Кожне місто синє

Шон Маклех, 27.06.2014 року



«Сивий ранок впав на місто синє.

Камінь спав – лиш дощ зітхав у ринвах.»

(Майк Йогансен)

У цій країні всі міста сині:

Чи то у серпанку, чи то нині смог.

Були колись в імлі, бо замріяні,

Нині зітхає дощ. Нині війна.

Люди розучились плАкати

Нині плакАти: якщо не на стінах,

То в душах. І кожне серце мішень.

І скляноокі зайди по закону інстинкту

Бачать людей як здобич.

Якийсь юнак

У якого замість думок

Завчені фрази,

Замість почуттів кокаїн,

Приїхав на війну про яку мріяв

Ще з пелюшок, бо країна

У якій його ростили

Хвора на обидві півкулі

Свого черепа гідроцефального.

Він так любив убивати,

А нині їде додому

У тісному ящику

Наковтавшись свинцевих слив.

Якби хто спитав: «Навіщо?»

Він би не пояснив,

Бо думати його ніколи не вчили,

А лише вірити вождю-ерзацу

Та пожованому цитатнику.

Позавчора він був шмаркачем,

Вчора легіонером

Потворної імперії казарм,

А сьогодні просто тіло

Заколочене в ящик,

Яке везуть через кордон,

Завтра його зариють

Глибоко в глину

Таємно, без слави почестей.

А місто так і лишилося синім…

І трохи замріяним – як завжди…

Примітки:

Це я про Белфаст та Ольстер, про солдат Британської імперії та про події 1969 року. А ви про що подумали?

Читати коментарі (2)
Рейтинг Оцінили Переглянули
6 Настя Марчук , Пілігрим , Борис Смиковський , Окайда , Даринка Снігур , Оля Д'оля. 446
( написати коментар )
Пілігрим
2014-06-27 18:21:40

а ми, за аналогією - про теперішнє

(відповісти)
Шон Маклех
2014-06-28 12:03:00

Історія постійно повторюється... 

(відповісти)
( написати коментар )