На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

спроба

Окайда, 30.06.2014 року



А я ще не створила свій найкращий вірш

для тебе, в мороці чекань, Вкраїно,

як у Дніпрі топила морем лиха ківш

і маками встеляла між руїни.

Про те, як ніччю у гумових чобітках

пройшла снігами, впала і воскресла,

про білі плями, за якими чорний прах,

у взорах часу срібні перевесла.

Про те, як сивий голуб, зранений дідусь

мольфарить щось на дримбі опівночі.

Вівчар отар аговкне, струнно відізвусь,

а червень болем пісню заволочить.

І знов загляне місяць крайцем в оборіг,

перебире з цвітнини свіже сіно...

Мій край, до кісточки стопи, мій оберіг,

ядучо плинний, до небес нетлінний.

Про камінь, що скотився гучно до підніж

зі встромленим мечем по рукоять аж,

понад горами дим і дим війни, як ніж

верхів'ям сосен, спеченим від вражень.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
11 Даринка Снігур , in_a_landscape , Артур Сіренко , Шон Маклех , тиха вода , Оливия , Роман Миронов , М@Ш@ , Настя Марчук , Костянтин Куліков , Микола Нечета. 434
( написати коментар )