На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Вітрило храмовиків

Шон Маклех, 09.07.2014 року



«Полум’ярем горю між вас храмовики

Пророкуватимем разом як хоч магістре…»

(Гійом Аполлінер)

Я теж язики полум’я

Здіймав як вітрила

Над кораблем своєї душі

(З тобою, старий магістре!)

Я теж знемагав від спраги

В камінній землі прочан,

Серед піску, що тікає з рук

(Як час). Я теж

Був серед монахів, що замість хреста

Прикладали до вуст руків’я меча

І слухали шум хвиль Кіприди

Зрікаючись радощів буденності,

Шукаючі обрій і слід корабля на воді.

Я теж снив Безансоном –

Уривками спогадів, перерваних

Дзвоном щитів залізних блукальців.

І на площі в Парижі

Посилав крізь дим прокляття

Сребролюбим мантійоносцям

І здіймався з гарячим повітрям

У височінь Ніщо.

Я теж вогняне вітрило

Порівнював з тим –

Конопляним, шматованим вітром,

Що несло нас – позначених знаками

До Землі Святої.

Але розчинившись в небі,

Ставши жменею попелу

Збирав потім мозолястими руками

З вільними каменярами

Важкі сірі брили

Для злету у височінь

Ґотичної вежі…

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
6 Ігор Стожар , Пілігрим , Руслана Нілова , Роман Миронов , Оля Д'оля , InvictuS. 416
( написати коментар )