На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Теж

Шон Маклех, 12.09.2014 року



«… Насувається тиша. Спати більше не здатний?

Вікно твоє ловить зорі на небосхилі.»

(Р. Рільке)

Він теж старий – цей блідий дивак,

Цей сивий сторож нічного неба –

Місяць ранньої осені.

Він теж нагороджений шрамами

І зморшками слова «бути»

Він теж такий же як ти –

Волоцюга без прихистку,

Буття він теж дивиться на людей

Як на шукачів неіснуючого

І листя клена бачить сторінками

Невідомої книги про сумну жінку,

І теж (як і ти) блукає високими травами

Поночі – коли птахи сплять

(Навіть сови, бо вони теж зневірились)

Може тому (бо чому ж і навіщо)

Ти так часто спілкуєшся

З цим божевільним світилом –

Другом всіх меланхоліків і диваків,

Поетів і божевільних.

Ти розповів йому таємницю таємниць.

Ти йому, а не він тобі.

Бо ви обидва старі –

Подивись у дзеркало –

Людино сивого місяця…

Читати коментарі (2)
Рейтинг Оцінили Переглянули
19 Kрабаt , Гаврилишин Наталія , Чарівні Блохи Святого Антонія , Катерина Ляшевська , тиха вода , WARJAT , Воды Стикс , Максим , Lilu , Настя Марчук , Даринка Снігур , Пілігрим , Роман Миронов , Борис Смиковський , Viennese Coffee , Окайда , Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ , InvictuS , Фома Пугаляк. 501
( написати коментар )
Lilu
2014-09-15 22:00:10

І теж класний текст, як завжди)

(відповісти)
Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
2014-10-06 10:09:56

Оригінальне бачення вічності!

А ще -- поетичнообразне!

(відповісти)
( написати коментар )