На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Голос віщунів

Шон Маклех, 12.09.2014 року



«Чи вистачить волі журбі твоїй

З ангельської сурми гриміти –

Страшного суду віщунки, мелодію бурі…»

(Р. М. Рільке)

Віщуни.

Вони не шепочуть,

Не приносять свою вістку таємно

Від серця до серця,

Не ховають свою офіру

На вершині свого духу,

Вони кричать голосом грому,

Звуками, що тремтіти змушують

Навіть дуби віковічні,

Не те що осики,

Кілками з яких звикли

Пробивати чорні серця упирів

Люди, що літати над лісом

Вміють.

Віщуни говорять

Голосом бурі,

Що валить віковічні смереки,

А не те що трухляві липи,

Що бачили, як були молодими

Сини Ярослава (того, що Осмомисла)

І горді мури давнього Галича.

Але віщунів все одно

Ніхто не чує

Ніхто…

Читати коментарі (3)
Рейтинг Оцінили Переглянули
12 Гаврилишин Наталія , Даринка Снігур , Kрабаt , Максим , тиха вода , Воды Стикс , Пілігрим , Настя Марчук , Viennese Coffee , Окайда , Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ , Фома Пугаляк. 484
( написати коментар )
Kрабаt
2014-09-12 15:13:36

радий вас бачити, Шоне.

(відповісти)
Максим
2014-09-12 15:26:12

Давно на Вас чекав

(відповісти)
тиха вода
2014-09-13 07:22:29

Вересня барви 

Чорних занадто сердець 

Страшно осикам

(відповісти)
( написати коментар )