На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

...сивіла...

Арфіст, 13.11.2014 року



ні дива ні діви ні видива димного

ні аду ні саду содомного дому

ні сонця старому ні сну молодому

в блідому пророцтві каліцтва родинного…

поломані кості незламного остова

загострено сохнуть націлені в ціле…

впиваються теплі затуплені стріли

в засмолені очі солоного острова…

не вірить ніхто а хто вірить – не слухає…

застане зима – не замерзнемо голими…

і не злетимо в небеса відчайдухами

померти нікому не буде дозволено…

Читати коментарі (3)
Рейтинг Оцінили Переглянули
23 Катерина Ляшевська , Чарівні Блохи Святого Антонія , Настя Марчук , Даринка Снігур , Роман Миронов , Viennese Coffee , Гаврилишин Наталія , Наталка Янушевич , Kрабаt , Окайда , тиха вода , Lilu , SinusoЇda , Великий , Пан Ащоачому , Пілігрим , Рафік , О'Брайен , В'ячеслав Шестопалов , М.Т. , Ігор Д. , ЛІКАР пі , Roxa. 410
( написати коментар )
О'Брайен
2014-11-19 23:54:37

неперевершена гра слів )

(відповісти)
Арфіст
2014-11-20 19:27:08

о слова самі тягнуться до собі подібних...

як люди...

слова бінарні... тому й рими інколи так зачаровують... 

звукова пам'ять слів...

паронімічний вибух...

 

о О'Брайен

о Даринко

 

 

(відповісти)
( написати коментар )