На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Зітхання дощу

Шон Маклех, 31.01.2015 року



«Камінь спав – лиш дощ зітхав у ринвах.»

(Майк Йогансен)

Сонце каміння

Під ногами бешкетника-дня.

А ще й сонце – паяц

При дворі короля Галактика.

Туди – на бруківку – промені,

Щоб під ногами виблискувало

Дитини – дня босоногого,

Байдуже, що зимового

(Бо зима ця сестра домиська,

Того, незачесаного шибеника)

Звідки їм знати, зайдам

У країну мою туманну,

Що тут каміння завжди сонне:

Сплять каменюки не одну епоху вже

І сни якісь бачать уривками:

Про людей бородатих, про очерет

І про дні кульбабові

Жовтим поцятковані.

І у снах своїх пелюсткових

Кожен бруківець мріє стати дзеркалом

Чи то свічадом

У яке буде зазирати дощ

Такий сумний і доречний,

Що приходить на землю зітханням.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
11 Катерина Ляшевська , Чарівні Блохи Святого Антонія , тиха вода , Пілігрим , InvictuS , Окайда , Гаранджа , Арфіст , Настя Марчук , Kрабаt , Оля Д'оля. 376
( написати коментар )