На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Торбинка снів

Шон Маклех, 13.02.2015 року



«Що ж, коли так, візьму торбинку снів,

Послаб вузли і насолоду відчуй у мріях.»

(Вільям Батлер Єтс)

Я свою торбу снів

(латану-перелатану)

Несу за спиною старечою,

Блукаючи дорогами Ірландії,

Які так сплетені-переплетені,

А ведуть все одно нікуди –

Точніше в Ніщо

Кожна

(А ми думали до Тари!)

Але блукаючи

Вже сто років оцими

Кам’яними дорогами

(Прямуючи зовсім не в Дублін*,

І навіть не в Балє Ахе Клях**)

На кожному перехресті дарую

Сон зі своєї торбини латаної

Дітлахам з очима синіми

(Наче небо над озером Лох н-Ехах)

З чупринами рудими

(Наче світанок над торфовищем)

Дивіться мої сни кольорові,

Мрійте як я колись

Про квіти і вітрильники,

Пло млини і водоспади,

Про королів благородних

І сиву минувшину,

Про дерево одкровень –

Ясен на горі Уснех,

Про пісню, яку співає дощ

Старому жебраку-волоцюзі...

Примітки:

* - насправді всі кам’янисті дороги ведуть в Дублін (мало не сказав «до Дубліна» - це було б смішно...)

** - скажу вам по секрету: я по оцій кам’янистій дорозі (яку проклали зовсім не каменярі і навіть не масони) все життя йду з Дубліна до Балє Ахе Клях. Але так і не дійшов...

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
11 Гаврилишин Наталія , Чарівні Блохи Святого Антонія , Kрабаt , тиха вода , Гаранджа , Окайда , InvictuS , Пілігрим , Lilu , Катерина Ляшевська , Борис Смиковський. 422
( написати коментар )