На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Дощ березолю

Шон Маклех, 22.03.2015 року



«Ось краплі дощу

Наче намисто на шиї втопленої…»

(Гійом Аполлінер)

Дощі березолю – холодні й відверті,

Як сторінки давньої книги,

Написаної монахом-єретиком

На козячій шкірі проклятих днів.

Цей паралітик-березень

Мокрими деревами Скорботних П’ятниць

Зачиняє врата темного храму Одкровення.

Мокрі люди і сумні пси,

Біла квітка на важкій холодній землі

Яку щедро посипали попелом

Спалених хат селян-втікачів.

Добре, що переліг боліт

Ніколи не ранив плуг:

Надто багато,

Надто багато,

Аж занадто

Сховано у цьому земляному літописі –

Пластах старого торфовища.

Хоч це не чіпайте

Своїми важкими руками.

Чи ви просто забули,

Яка вона – наша історія,

Як воно – дивитися на все це

І німувати.

Мені хочеться вийти з домівки

Цього мокрого дня підсніжників

І крикнути людям пустищ:

Збудуйте храм з дерева живих беріз.

Нехай він вічно плаче,

Якщо вам вже несила.

Читати коментарі (2)
Рейтинг Оцінили Переглянули
11 Viennese Coffee , Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ , Даринка Снігур , Окайда , Пілігрим , Олексій Юрченко , Lilu , тиха вода , Оля Д'оля , Ляля Райдуга , Борис Смиковський. 421
( написати коментар )
Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
2015-03-23 09:55:50

...Аж занадто

Сховано у цьому земляному літописі –

Пластах старого торфовища.

Хоч це не чіпайте

Своїми важкими руками...

Ці рядки -- одне з найсильніших в образному сенсі місць даної поезії. Справжньої поезії!!!

(відповісти)
Шон Маклех
2015-03-27 18:17:41

Дякую за такий відгук! 

(відповісти)
( написати коментар )