Дівчинка-Емоція :)

КРАСА.

де публіка, де овації, брава де? тієї зими навіть ведмеді не сплять!

дякую!

:))))

щось з цієї теми є у М.Пригари "Тихентка дівчинка", але ти не ображайся, вона пише набагато краще!!!!!!!

шановний(на)Нободі! Ви також не ображайтесь:)) але ваші претензійні коменти мені відаються трохи від тієї національної звірюки, яку в народі називають... ну ви знаєте, як називають.

Пригару не читала - то ж нічого не можу сказати. Але, ось познайомилась тільки що із вашими текстами. Ну що сказати... якби ви були більш вимогливішим до себе, було би більше користі у різних порівняннях до інших авторів (це вам відповідь і щоодо Коельйо).

мої коментарі, є перш за все суб"єктивними.Моя національна звірюка жабою не називається, на цю тему можу лекцію прочитати.Пригара, це класика української поезії,хоча не така помпезна.я пишу свої тексти, тому що не писати їх не можу, а не тому, що хочу стати поетом, мені б мільйонером бути десь з годину

Нарахунон КОЕЛЬЙО. Тут ним і не пахне. Але судячи по віршу Ти граєш роль терплячої секс-бомби. А він недоглянутого книжника, який не розуміє чого ти від нього хочеш...

Не знаю чому і чого, але це мені нагадало О. Забужко.

:)))щодо "терплячої скс-бомби" і "недоглянутого книжника" - прикольно. Власне, цей вірш - дуже конкретна ситуація, тому не знаю, може і в Забужко було щось "таке":)))

А щодо КОЕЛЬЙО - то це стосується зовсім іншого вірша. Так, згадалось до теми "нагадує". Просто є люди, коли їм постійно щось здається. То, власне, я підсумувала.

На рахунок іншого вірша я розумію і навіть знаю в чию адресу сказано:)))

Прікол у іншому... Коли читаєш твір і він тобі щось нагадує... Повір його й читати не хочеться по тій причині що клацає в голові такий собі барабанчик: "О... а це вже ми десь мали..."

Не цікаво і не прикольно.

А ситуація у цьому вірші не те що конкретна. А реальна і прицьому дуже... дуже-дуже-дуже проблематична.

:)))

що проблематична... то дійсно що так:)))

+

добре. слів не треба :)