Маршрутка 16
Різдво. Вечір. Їду з концерту біля ратуші додому. Заходжу у 45 маршрутку. Чую голоси. Колядують. Половина маршрутки – колядники, в строях, кожухах, дівчата в хустках, з зіркою, дзвіночками. Колядують гарно, ставлять багатоголосся, колядки невідомі, не забиті всіма підряд Нова Радість і Застеляйте Столи. Є гарний бас, непоганий тенор, міцне сопрано, кілька колоритних альтів. У маршрутці пожвавлення. Усі оглядаютсья на колядників, шушукаються. Люди, згадавши, що сьогодні різдво стають взаємно привітні і ввічливі, пропускають один одного, частіше вживають слова Прошу і Будь ласка. Хор затихає. Я впізнав одного з хористів, він співає у Черемоші, в тенорах, так що думаю, що то був хор Черемош. Коли всі затихли, десь ззаду почувся голос.
- А от я зараз вам покажу!
Потім голос почав співати колядку. Якусь дуже стару, складну і невідому. Спочатку він невпевнено виводив колінця, але потім голос зміцнів, став чистішим. Усі замовкли, чути було лише один голос. Людина була явно не з хору, просто пасажир. Врешті, один з хористів підібрав гармонію і зробив гарний басовий фон. Мені самому захотілось підхопити, але якийсь внутрішній обмежувач не дозволив приєднатись. У всіх людей на обличчях засяяли посмішки. Колядка була довга, на більше ніж 10 куплетів. Приспів повторювався двічі, і вже починаючи з третього куплету другий раз приспів піхоплював цілий хор. Результат – концерт хору з солістом. Якийсь пан мені став на шнурівку. Я вказав на це, отримав вибачення і посмішку. Усміхнувся у відповідь. Все таки, свято – це свято.
| Рейтинг | Оцінили |
|---|---|
| 1 | Катруськін Лукум. |
2007-01-09 07:45:21
бувають же і святкові поїздки :))
а в нашому селі, кілька років підряд, хмільний народ, цілий рейсовий автобус ЛАЗ людей колядували! такі відчуття... фантастика! :)