На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Смішна війна

Юрій Шеляженко, 28.03.2015 року



Казок чимало про війну

І героїзм убивць.

Хоч ви не чули ще одну:

Як сміх війну спинив.

Ти уяви, відчуй, поглянь,

Коли в часи ті слушні

Була єдиною земля,

Було все людство дружнім.

Та світ біда не омине,

Знайде безумні сили.

Друг Над із подругою Не

Всю землю поділили.

Уклали мирний пакт: мовляв,

Сваритися не будемо;

Там Надземля, тут Неземля,

Є нелюди й надлюди.

Не, Над владиками стають.

Віддай їм дань покори.

Проси у них, невільний люд,

Те, що віддав їм вчора.

На кольорових папірцях,

На мідяках блискучих

Надрукували обіцянь,

Пороздавали кучу.

Береш і дякуєш – ти свій.

Хто не купився – ворог.

Надлюди людям б’ють писки

І в нелюдів терор.

Свої відчули щось не те

У оргіях кривавих.

Чи Не порядок наведе?

Чи Над усіх знеславить?

Свої людьми ставали знов

Від праведних думок.

І Над на Не пішов війною.

Крикнув: «З нами Бог!».

Свої забули людяне,

Зібралися злим натовпом.

Мільйони вірно служать Не,

Мільйони служать Над.

Ідуть два війська на війну…

Одна душа у полі

Всім мріє розум повернути,

Щоб раділи волі!

Її вже взяли на приціл

Надбанда і небанда…

Душевний жарт всіх розсмішив:

«Війна – це н а д н е п р а в д а !».

Від сміху небосхил хитавсь.

Владики повтікали.

Люд знов дружив, люд знов братавсь,

Солодкі дні настали.

Казок чимало про війну

І героїзм убивць.

А Бог нам дав лише одну.

В ній сміх війну спинив.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 379
( написати коментар )