На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Дитинство

Котя Херсонський, 01.04.2015 року



Дитинство моє - це коли зіскакуєш з катера на пісок

ранкового пляжу в твердому застиглому червні,

коли ще не знаєш, чому це усе називають "совок",

бо поки совком ти стріляєш у чайок,

будуєш фортеці і риєш печери.

Дитинство це мама, що кличе "синок, далеко не йди"

і ріже кавун над роками просоленим покривалом,

це кіт велетенський, якого ти садиш і кажеш йому "сиди",

а він виривається, на пальцях лишиючи смужки криваві.

А ще пам'ятаю калюжі, чорну шовковицю і відро,

в яке я годинами, наче аскет, збирав соковиті бубки,

ставав королем горища, монархом найвищих крон

і ще було море, ну як же його забути.

І ті безкінечні блукання босоніж і післяобідній сон,

відерце, в якому складав, неначе у сейфі, найкращі мушлі,

поля кукурудзи, які заглядали в автобус, на виїзді із Херсону

і час, ніби білий листок, не засмічений словом "мусиш".

І ця ностальгія гойдається в небі оранжевим абрикосом,

що інколи падає у траву - десь поміж легенів і серця.

Береш його в руки, кусаєш і розумієш, наскільки просто

вертати дитинство і море

і чаєчку і відерце.

Читати коментарі (3)
Рейтинг Оцінили Переглянули
5 Максим , Гаранджа , Катерина Жебровська , Оксана , Микола Нечета. 269
( написати коментар )
Даринка Снігур
2015-04-02 13:03:15

мило, сентиментально, але не художньо. на жаль.

ну не на жаль якийсьтам. це просто емоція. гарна. але всього лиш це

(відповісти)
Катерина Жебровська
2016-07-13 21:20:32

тепло, як літо...Дякую!

(відповісти)
Микола Нечета
2016-07-14 13:09:22

мабуть, не погано було у Херсоні

(відповісти)
( написати коментар )