На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Сестро(Другий. Патетичний)

Ковальчук Вова, 17.04.2015 року



Під час революції

Ми з тобою були на правильній стороні

Тому та війна залишилась не за нами

Сестро

А за нами залишились мертві тіла

І ні одного крука

Тільки тиша сонце та небо

Ми з тобою навіть почали курити

Бо так робив Симон

Коли в окопі я невміло вдихав у свої поранені легені дим

Ти дістала з кишені загорнутий в хустинку

Шмат хліба та варену картоплину

Знала який я ненажера

Проте перед смертю не наїсишся

Надивишся

Як порхають метелики крові

Жалять в очі плечі серце москіти куль

Настромлють носороги багнетів

Під грім гармат котрі нагадували перевернуті вулкани

Я знав що народимся після дев’яностих

Ніяких родинних зв’язків

Несуттєва різниця у віці залишиться

Коли я тебе назву сестро

Ти не здивуєшся

Читати коментарі (4)
Рейтинг Оцінили Переглянули
5 Руслан Кукса , Пілігрим , Андрій Скіф , L. Прєкрасний , Гаранджа. 264
( написати коментар )
Пілігрим
2015-04-17 09:44:14

певне, шмат хліба, не наїсишся, ніяких родинних, несуттєва різниця?

(відповісти)
Ковальчук Вова
2015-04-17 12:30:02

повиправляв, дякс)

(відповісти)
Пілігрим
2015-04-17 14:24:50

ги-ги, може, й назву теж того ;)

 

завжди будь ласка

(відповісти)
L. Прєкрасний
2015-04-18 11:29:06

все, в принципі, норм. фінал хороший.

але єдине, що: здається мені, москіти, носороги і вулкани якось наче зовсім з іншого дискурсу. боєць часів УНР 99% що їх узагалі в очі не бачив, а не те, щоб думати про них, лежачи пораненим в окопі.

(відповісти)
( написати коментар )