На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Імена

Ковальчук Вова, 27.04.2015 року



Повен рот каміння

Проте все одно прослизає

Випадає втікає

Не вдається перемолоти знищити

Ім’я її

Наче часу випито чимало

Але пам'ять ловить

Звірів ліхтарного світла

Що оселилися тоді на постелі

Дозволяла пестити

Стискати ніжно в долонях

Покусувати

Ім’я своє

Прагнуло свободи

Диким хижаком

Звіром котрий обов'язково ранить

Прокусить до самої поезії

Наче стерегла наглядала

Проте вирвалось

Не твоє

Ім’я

Читати коментарі (2)
Рейтинг Оцінили Переглянули
3 Руслан Кукса , Пілігрим , Гаранджа. 260
( написати коментар )
Пілігрим
2015-04-28 08:16:34

напевно, знищИти, світла, посЕлилися (або оселилися), обов'язково ))

(відповісти)
Ковальчук Вова
2015-04-28 09:29:40

дякую, наче перечитував, але все одно щось та прослизає.

(відповісти)
( написати коментар )