На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

...і ні кроку...

Арфіст, 13.05.2015 року



о ця безвихідна і спасительна пустота

дороги липнуть до п’ят – і ні кроку ні крику – круком

з усюд безіменна скалічена тінь хреста

і падають падають долу важкі небеса і руки…

спливають слова ручаями чорними у моря

і маревом з неба очі твої без повік навіки…

скрадається тінь вавилонського упиря

пронизує голос кастрованого каліки…

а радість грається променями різдва

радіє Марія – луною гукають храми…

за спиною зачарованого волхвá

данайці стоять із принесеними дарами…

Читати коментарі (3)
Рейтинг Оцінили Переглянули
14 Максим , Гаврилишин Наталія , Ігор Д. , in_a_landscape , ЛІКАР пі , Олена Кримнець , М.Т. , Руслана Нілова , Пілігрим , Гаранджа , Настя Марчук , Оля Д'оля , InvictuS , Roxa. 400
( написати коментар )
Олена Кримнець
2015-05-14 20:10:14

У Вас такий власний, такий впізнаваний стиль, Арфісте. 

І це - чудово!

(відповісти)
Арфіст
2015-05-14 22:07:59

о так... я впізнаваний - важко промахнутися...

 

долітають стріли...

 

але й лебеді теж...

(відповісти)
Олена Кримнець
2015-05-15 10:36:34

Це Ви, Арфісте, - білий лебідь на чистих плесах поезії.

Хай обминають їх хижі лучники, а прилітають чарівні лебідки...

 

 

(відповісти)
( написати коментар )