На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Клаповухі вітрильники

Шон Маклех, 17.05.2015 року



«… І темрява злякалась сама себе

І накинулась на блідих

Кажанів, - і досі тремтять…»

(Райнер М. Рільке)

Яблуко-сонце

Кинув у глибінь моря

Бородатий Бог

За виднокрай-риску:

Туди, куди пливли-не-вертались

Клаповухі вітрильники –

Білі, як шерсть овець-неслухів.

Долинає шум: весняний вітер:

Коли блукає островом – запашний,

Коли прилітає з моря – солоний.

Був би єретиком, якби жив давно,

У темних хащах минулого,

Був би книжником,

Якби за стінами кляштору

Шукав би забутої істини

Волохатий хвіст

У темному лісі літер,

Був би блукальцем,

Якби море покликало

Кинути людей свого клану.

Лишилося тільки чекати,

Що в пошерхлих долонях

Старий пересмішник Бог

Знову принесе нам яблуко-сонце,

Яке кинув так необачно

Він

В океан спогадів…

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
6 Руслан Кукса , Пілігрим , Kрабаt , Оля Д'оля , Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ , Борис Смиковський. 392
( написати коментар )