На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Хлопчик, який молився за Україну

Юрій Шеляженко, 28.05.2015 року



Наодинці хлопчик помолився за Вкраїну.

У царину віри й спокою поринув.

Селфі молитовне у фейсбук кидає.

Дівчина призначила зустріч на Майдані.

З дівчиною хлопчик зустрівся і молився,

А за поцілунок з "Беркутом" побився.

Втрьох вони молились з адвокатом на побаченні,

Патріотів зняло й показало телебачення.

Друзі їх з молитвою тюрми штурмували

І від кулі снайпера на Майдані впали.

Хлопчик став героєм, він на волю йде і молиться.

За ним натовп тягнеться від центру до околиці.

Хрестить люд герой наш обома руками,

Падають інфарктники, невірних б'ють ногами.

На війну героя місто проводжало.

Як мільйон молився, сотню затоптали.

В бойовому хрещенні вмер під вогнем противника.

До святих причислений. Іконка за полтинник.

Діти в школах моляться на портрет героя,

Йдуть і побратими в клас молитись строєм.

У класі пахне ладаном, відрижкою, портками,

А із дітьми молитися наказано й батькам.

Влізають на молитву товстопузі делегації

В начальницьких костюмах й рясах всіх деномінацій.

Люд сліпить та штовхає оператор із софітом.

І моляться, і пріють у задусі бідні діти.

Дорослі із малечею дуріють, непритомніють,

Їх тягнуть санітари, щоб прочухались, додому.

В пустому класі хлопчик на іконі наодинці

Задумався. Не молиться. Зпідлоба мовчки дивиться.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
1 InvictuS. 357
( написати коментар )