На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Лох Луйбе

Шон Маклех, 05.06.2015 року



«Мені більше не шкода себе

Не описати цю спробу мовчання...»

(Гійом Аполлінер)

Пірнаю в Озеро Трави,

Занурююсь у його глибини,

Куди навіть плескаті зелені коники

Не наважуються зазирати,

Пливу між хвилями королиць,

Між їх терпкою піною:

Їх білих пелюсток просвітлення,

А вітер гойдає

Воду запашної конюшини:

Трирозділену, трилистяну,

Триєдину суть білого шамроку.

Я пірнаю, пірнаю, пірнаю.

Пливу

Капітаном каравели життя,

Спрямовую тіло-човен

У безкрайні океани літа,

Біля острова спогадів,

Кину зламаний іржавий якір:

Лише бджоли чайками

І метелики альбатросами,

І вірші мої кострубаті – вітрилами,

І сон як смерть...

Примітки:

Лох Луйбе (Loch Luibe) – Озеро Трави (ірл.)

Читати коментарі (1)
Рейтинг Оцінили Переглянули
12 Ігор Стожар , Настя Марчук , L17 , Kрабаt , Борис Смиковський , Пілігрим , Окайда , Олена Кримнець , Гаврилишин Наталія , InvictuS , in_a_landscape , Оля Д'оля. 383
( написати коментар )
Ігор Стожар
2015-06-05 23:00:18

Пірнаю в Озеро Трави,

Занурююсь у його глибини…

------------

Ти, Шоне, маєш божу іскру у душі і напевне, — трішки щасливий, коли ось так можеш пірнати у квіти.

І в цей час не хочеться думати ні про "арту", ні про грьобаних "аватарів", тільки про квіти.

Ти вже бачив ту фоту з кіборгом, стояв я біля нього, чи він біля мене, чи може ми разом і був він таким "земним" у роздертих берцях, щасливий від того, що навколо йому посміхаються…  І все, окрім того спокою вже не мало жодного значення.

Мрійнику,  чудові твої слова, дякую тобі.

(відповісти)
( написати коментар )