На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Обіднє

Юрій Шеляженко, 18.06.2015 року



Я стояв у черзі до пащі молоха.

Я був крихтою на кам'яному підборідді.

Дивним чином мене не склювали голуби

І не здуло додолу холодним вітром.

У меню для молоха я був семидесятим.

Переді мною він мав зжерти жінку в окулярах,

Адвоката з барсеткою, діда вусатого

І директора меню, бабусю-куховарку.

Поки молох поволі жував громадськість,

Я читав новини та складав вірші.

У сусідку по черзі встиг закохатися —

Як зав'язнемо в зубах, тоді освідчуся.

Люди лізли до пащі з довідками про добрий смак,

Всі серйозні, мовчазні та глибоко мотивовані.

Знали місце й порядок в своїх рядах

І були адекватні, зберігали спокій.

Молох мружився повіками загратованих вікон.

Зуби-двері поскрипували, кусаючи жертву,

І в утробі смрадній гикав принтер.

Люди — шлак. Молох любить папери жерти.

От він нехтує недоїдками, злими й голодними,

Натовп виплюнув на обідню перерву

І, наситившись духом і буквою закону,

Молох пащу закриває, спить, як мертвий.

Йому сняться схеми, легальні побори,

Солоденькі інвестиції, кредитні лінії;

Він літає у хмарах бюрократичної реформи

З повним пузом корупції і тяганини.

Читати коментарі (1)
Рейтинг Оцінили Переглянули
4 Арфіст , Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ , Гаранджа , Александр. 365
( написати коментар )
Александр
2016-06-26 10:45:22

Стихотворение, наверное, рожденное в очереди... в якiйсь з державних установ. Хiба нi?

(відповісти)
( написати коментар )