На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

без матерії...

Арфіст, 31.01.2016 року



без матерії як без матері між світами

тіло тоншає попідв’язуване дротами

розтікається лавандовим медом

мед густіє і цукріє і твердне…

я один давно… мені все одно…

я не бачу світла… не чую ніг…

лягаю ниць на київське дно

як Антей в запамороченні ліг…

ні синів ні снів… лиш товчене скло –

хтось носив у пляшечці еліксир –

лиш лоскоче холод – скоро мине…

я востаннє Господа попросив:

«Час іде та він ще у мене є

є одне бажання на все життя

зберігав його я на каяття…

вороття вимолюю…»… Бог дає…

…і… я пливу… … …

прив’язаний до щогл…

волого хай волають всі сирени –

мій Крим німіє, мучиться без мене…

…і щось на каяття лишає Бог…

Читати коментарі (5)
Рейтинг Оцінили Переглянули
16 Руслан Кукса , Настя Марчук , Пілігрим , Roxa , Глід , Роман Миронов , Максим , Ігор Д. , Гаврилишин Наталія , Даринка Снігур , ЛІКАР пі , L17 , Окайда , Орает , Kрабаt , Litana. 321
( написати коментар )
Роман Миронов
2016-02-01 05:48:16

М'яу =)

(відповісти)
Арфіст
2016-02-03 23:49:21

Мур'р :о)

(відповісти)
L17
2016-02-03 11:34:53

дуже дивний у своїй неоднорідності твір: якщо перша частина мені дуже припала до душі несподіваними образами і розмашистими асоціаціями, то далі (приблизно після появи Господа) все стало якось так передбачувано і нецікаво, що.. неплюс, однимсловом. а шкода.

(відповісти)
L17
2016-02-03 11:35:51

а хоча ні, плюс. перша частина таки дуже гарна))

(відповісти)
Арфіст
2016-02-03 23:50:15

та так само і мені...

дякую

(відповісти)
( написати коментар )