На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Переклад із Саймона Барраклоу. Лос-Аламос Мон Амур

Роман Миронов, 04.03.2016 року



За секунду до того – і вічність опісля –

Посмішка, що розколює горизонт від вуха до вуха,

Поцілунок, який випалює пустельні дюни до скла,

І запечатане сонце в замороженому бурштині.

Повіки пішли в минуле, разом зі спогадами

за ті часи, коли неможливо було утриматися в межах

ізсередини; коли атоми зберігали свою святиню,

і матерія була значимою. Чи повинен я був пірнути в неї?

Замість того, щоб дивитися, як оазиси переходять в пар,

Як друзки ранчо здуваються полум'ям,

І слухати вереск худоби і тріск вугілля,

І спостерігати наближення вибуху.

Я міг би розмалювати себе білою фарбою, або побудувати кімнату-сховище

(Повну банок і води у флягах, але це зрозуміло, що

Ви б пройшли між тріщинами, під дверима,

Через замкову щілину – і вниз по сходах до мого притулку), –

І обгорнути себе, аби мене визнали мервим.

Так що я повинен бути щасливий, що ваші клітини прорвалися крізь мої,

І ваші пальці обплітають мою ДНК;

Мої хромосоми шепочуть, що ви тут, аби залишитись.



_______

Оригінал:

Simon Barraclough. Los Alamos Mon Amour

The second before and the eternity after

the smile that split the horizon from ear to ear,

the kiss that scorched the desert dunes to glass

and sealed the sun in its frozen amber.

Eyelids are gone, along with memories

of times when the without could be withheld

from the within; when atoms kept their sanctity

and matter meant. Should I have ducked and covered?

Instead of watching oases leap into steam,

matchwood ranches blown out like flames,

and listening to livestock scream and char

in test pens on the rim of the blast.

I might have painted myself white, or built a fallout room

full of cans and bottled water but it’s clear

you’d have passed between cracks, under doors,

through keyholes and down the steps to my cellar

to set me wrapping and tagging my dead.

So I must be happy your cells have been flung through mine

and your fingers are plaiting my DNA;

my chromosomes whisper you're here to stay.

Читати коментарі (3)
Рейтинг Оцінили Переглянули
3 Яна Лілл , karaluch , Арфіст. 254
( написати коментар )
Яна Лілл
2016-03-05 00:57:46

Лос-Аламус - любове моя )

Гарно Ром )

(відповісти)
Роман Миронов
2016-03-05 07:45:26

Тут любов'ю і не пахне. Тому лишив оригінальну назву =)

Спасибі )

(відповісти)
Яна Лілл
2016-03-05 09:28:47

Коханням, ні не пахне, але любов до міста присутня )

(відповісти)
( написати коментар )