На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Жест Надії

Юрій Шеляженко, 09.03.2016 року



Тарас, ти народивсь невчасно, бо серце натовпу в її середнім пальці.

У бунтаря з тираном мова жестів. Слова поховані в книжках.

Я в мертвій тиші сторінки гортаю, хай поети прокидаються.

Постану перед їх судом, щоб каятись за всіх в усіх гріхах.

За зверхній страх, за жовчну спрагу й жадібний злий голод,

За одержимість злиднями, зневірою, брехнею.

Високий суд! Я винний. Всі ми винні, чесне слово.

Такі, Тарасе, в нас діла на твій вже двісті другий ювілей.

Допитуй свідків та розслідуй всенародне горе.

Візьми собі в присяжні братство класиків.

Суди нащадків, ваша честь, Тарас Григорович.

Ви нас пророчили – ви з нами й розбирайтеся.

Засудить підлих Цао, слабкість не пробачить Кіплінг.

Підкаже Гейне, що то за хвороба – пристрасть воювати.

Мольєр подбає про святош, а Пушкін про розбійників.

Всіх відвезе Тагор на колісниці в пекло Данте для розплати.

Не будь Петраркою, Григорович. Пиши суворий вирок

Чорнилами страждань, як у Шекспіра, в Гете!

Хіба закохані та мудрі достроково кайдани порвуть,

Бо сильні духом – вільні. Емерсон підтвердить.

09.03.2016 р.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 309
( написати коментар )