На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

*

Окайда, 24.03.2016 року



І ніщо вже не може зрівнятися

з витиканням зелених стеблин

крізь нестримні завої хурделиці,

що прощально під вікнами стелиться,

коли день залишився один

до початку квітневої повені,

а, можливо, десяток. Розмовами

тішить вранці народ водія,

десь і я, у нейрони заглиблена,

березневою сонною рибою

залишаю обмілини зим

й на гачок потрапляю до рим.

Всім - весну, а мені - римоване.

Читати коментарі (7)
Рейтинг Оцінили Переглянули
15 InvictuS , Гаврилишин Наталія , Kрабаt , Любомир Коблик , Юра , Максим , Роман Миронов , Гео Вишневий , Пілігрим , SinusoЇda , уривки , Фіалка Світанкова. , Наталя Дніпровська , тиха вода , Микола Нечета. 324
( написати коментар )
Сергій Нечета
2016-03-24 13:23:19

бачиш, дозволили писати всім, кому попало, прибрали модерацію,- форум загадили, і не заходять достойні автори... А вірш прочитав. Ага

(відповісти)
Kрабаt
2016-03-24 13:31:01

тепер щоб щось викласти на ЛК тепер потрібно бути не стільки достойним як терплячим))

(відповісти)
Окайда
2016-03-24 17:24:16

приємно, коли читають, дякую)

(відповісти)
Юра
2016-03-24 15:10:30

Друга строфа... рідніша чи що... )

(відповісти)
Окайда
2016-03-24 17:29:07

перше враження, можливо...дякую)

(відповісти)
Фіалка Світанкова.
2016-04-02 01:43:55

Я Вас люблю.

(відповісти)
Окайда
2016-04-03 10:33:30

)))

(відповісти)
( написати коментар )