На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Гуртожиток

Юрій Гундарєв, 04.04.2016 року



Владу Дідику

Єгору через два місяці виповниться лише п’ять років, але він вже зовсім дорослий. Недарма мама каже: «Ти мій єдиний тепер мужчина, мій захисник».

Вони з мамою вдвох живуть у гуртожитку. Кімната велика, світла. Високі старовинні вікна з видом на парк. Прямо під вікном – його кабінет: маленьке дерев’яне ліжко і такі ж маленькі стіл й стільчик.

Щоправда, туалет і душова – поверхом вище. Але мама повторює, що це нічого, дурниця, що люди й не у таких умовах живуть, а в них і взагалі королівські хороми. І ще мама каже, що вони незабаром отримають квартиру. Так їй сказали після того, як тато загинув на війні – уламок влучив прямо в татусеве серце.

Коли це трапилось, Єгор був у бабусі Галі на селі. Спочатку він нічого не знав. Літо минуло, мама забрала його додому, в гуртожиток. Й одразу він побачив на стіні татусів портрет, якого раніше не було. На портреті татусь такий молодий, вродливий, у військовій формі й з маленькою квіткою в усміхнених губах.

Тепер Єгор не грає з хлопчиками у войнушки. Він вже знає, як це жахливо, коли була людина, жива, весела… Ось тато підкидає тебе майже під стелю сильними руками, ловить і притискає до себе ніжно-ніжно… Єгор іноді заплющує очі й відчуває, як його лиця торкаються трішки колючі татусеві щоки. Він й малює завжди тата з маленькими цяточками на підборідді. Й обов’язково з квіточкою у губах. Так ось була людина, а тепер її нема. Лише на портреті.

Він прагне у всьому допомагати мамі. Коли вона забирає його зі садка, він буквально силою вириваю один із пакетів з маминих рук. Мужчина повинен допомагати жінці. Тим більше якщо ця жінка – твоя мама. Єгор дуже любить свою маму. Більше, ніж бабусю Галю. І навіть більше, ніж тата.

Він вважає, що мама у нього найвродливіша. Й найдобріша. Буває, він щось зробить не так, не спеціально, звичайно. Ось, скажімо, впустить пляшку молока на підлогу, намагаючись допомогти мамі розібрати господарські сумки. А мама нічого йому не скаже, як деякі мами кричать на своїх дітей: звідкіля, мовляв, руки у тебе ростуть?! Його мама одразу все кидає і біжить за ганчіркою. А він стоїть і дивиться, як вона навприсядки однією рукою збирає ганчіркою розлите молоко, а іншою поправляє волосся – таке світле, запашне. Йому стає дуже гірко, що засмутив маму, якій так хотів допомогти, й з усієї сили намагається не розплакатися, щоб не засмутити її ще більше.

Єгор знає, що мамі не можна нахилятися, адже в її животику живе своїм прихованим від усього світу життям його майбутня сестра Настя. Й ось від цього знання на душі стає ще гірше, греблю прориває, і сльози гарячими струмками падають з його очей прямо у молочну калюжку. Мама кидає ганчірку на підлогу й обіймає його, намагаючись не торкатися білими від молока долонями.

Які ж чудесні такі миті, коли можна заритися у тепле мамине тіло й загарчати зовсім як ведмедик у зоопарку: «Ма-а-а!..».

Єгор дуже любить хвилини перед сном. Вони сидять з мамою на його ліжку і дивляться у вікно. Татусь посміхається з портрета, покусуючи квітку. Нічні метелики намагаються прорватися у кімнату, з легким тріском б’ючись об штори. На небі визрівають перші зорі. Мама завжди каже, що десь серед них літає татусева душа, заглядаючи до них у вікна.

Нарешті, мама цілує його у маківку, а він цілує, чуйно прислухаючись, мамин живіт.

«На добраніч», – разом кажуть одне одному мати і син. Їм треба набратися сил, щоб зустріти завтрашній день з гарним настроєм.

Мама твердить, що зневіра – це гріх. Єгор поки не зовсім у всьому цьому розбирається. Але він вірить мамі, твердо знаючи, що вона ніколи його не обманює.

Читати коментарі (1)
Рейтинг Оцінили Переглянули
4 Гаврилишин Наталія , Василь Усатенко , Юрій Шеляженко , Ant.on. 269
( написати коментар )
Юра
2016-04-04 14:03:22

:))
М-да 

(відповісти)
( написати коментар )